Допомога під загрозою: як боротьба за американського виборця зробила Україну заручницею ситуації

Терміновий запит президента США Джо Байдена виділити пакет фінансування у розмірі 106 млрд доларів, з якого 61 млрд для України, а решта – на підтримку Ізраїлю, Тайваню та захист кордону США з Мексикою, наразився на спротив республіканців, які готові заблокувати це питання, якщо демократи не погодяться виконати їхні вимоги для стримування міграції.

Боротьба напередодні президентських виборів активізувала багаторічну проблему – що робити з неспокійним мексиканським кордоном. Йдеться не лише про припинення масової нелегальної міграції з Мексики до США, але й про активність тамтешніх картелів, що постачають до країни великі обсяги наркотиків та зброї і вже не поступаються за впливом колумбійським "колегам".

Історично демократи мають більш зважений підхід у цьому напрямку, орієнтуючись на своїх виборців. Тоді як республіканці виступають за революційне вирішення проблем на кордоні з Мексикою, також зважаючи на власних прихильників. За президента Трампа їм не вдалося цього зробити, здається тепер з’явилася слушна нагода.

Що стоїть міграційним протистоянням політичного істеблішменту США – у матеріалі OBOZ.UA.

Республіканці погрожують

Спікер Палати представників США Майкл Джонсон надіслав офіційного листа в Білий дім де зазначив вимоги до президента, фактично висунувши ультиматум Джо Байдену. Він заявив, що Конгрес готовий допомагати Україні озброєнням у 2024 році, якщо президент США перегляне принципове для більшості республіканців питання відкриття кордонів для біженців. На сьогодні масова еміграція всередину Сполучених Штатів має турбувати американців більше, ніж війна на іншому континенті, оскільки під загрозою їхній власний дім, - зазначається у листі.

За ініціативою Майка Джонсона, республіканці, які наразі мають більшість у Палаті представників, розділили запропонований президентом Джо Байденом пакет допомоги Ізраїлю та Україні на окремі пакети допомоги. Вони пропонують голосувати ці питання виключно у прив’язці до заходів з посилення американсько-мексиканського кордону й запровадження більш суворого імміграційного законодавства у США.

"Додаткове фінансування України залежить від прийняття трансформаційних змін до законів про безпеку кордонів нашої країни", — сказав пан Джонсон, додавши, що адміністрація також має надати законодавцям інформацію про те, як використовувалася допомога Україні.

За словами спікера, відкриті кордони США призведуть до "немислимої та неприйнятної катастрофи". Конгресмени у ході слухань заявили, що упродовж останніх 3 років до США через південний кордон потрапило більше людей, аніж є мешканців у 33 із 50 американських штатів.

У листі Джонсона йдеться про заходи безпеки на кордоні, які республіканці хотіли б зробити умовою додаткової допомоги Україні. До таких вимог входить зведення стіни на мексиканському кордоні та обмеження можливості про надання притулку у США та скорочення кількості осіб, що отримують "гуманітарний пароль".

Прийняття вимог стосовно кордону та мігрантів є дуже принциповим питання для усієї Республіканської партії. Це показує той факт, що навіть ті її представники, які активно виступають за допомогу Україні, зазначили, що не мають бажання приймати законопроект, якщо він не обмежує міграційні проблеми країни.

Так, сенатор Ліндсі Грем, зазначив, що Джо Байден отримає потужні республіканські голоси за Україну, Ізраїль, Тайвань, якщо буде справжня охорона кордонів.

Демократи проти та попереджають

Але пропозиції Республіканської партії навряд чи отримає підтримку демократів, оскільки вони йдуть в розріз з міграційною політикою адміністрації Джо Байдена та не містять заходів щодо допомоги мігрантам, які вже перебувають у країні. Сенатор-демократ Дік Дурбін заявив, що законодавчі пропозиції республіканців щодо кордону припинять надання допомоги деяким біженцям з України, Афганістану та інших країн, "яким ми повинні допомагати, а не депортувати".

Убезпечення південного кордону країни й боротьба з нелегальною міграцією є давнім політичним пріоритетом для республіканців. Демократи також визнають, що міграційна система країни застаріла і потребує реформування. Водночас бачення республіканцями й демократами можливих шляхів розв'язання питання реформи міграційної системи досить сильно відрізняються. Демократи в Сенаті виступають проти деяких ключових теперішніх імміграційних пропозицій республіканців, зокрема, зміни вимог до шукачів притулку, добудови прикордонної стіни, яку започаткував експрезидент Дональд Трамп, та вимоги утримання під вартою нелегальних іммігрантів до судових слухань в їхніх справах.

Фактор Трампа

Ще під час свої передвиборчої кампанії Дональд Трамп зазначив свої пріоритети – він буде жорстко проводити міграційну політику. Ставши президентом та вживаючи жорстких заходів щодо мігрантів, Трамп таким чином задовольняв свій електорат, адже переважна більшість з його прибічників підтримують жорстку позицію щодо імміграції.

"Коли Мексика присилає сюди своїх людей, то це не найкращі люди, - сказав він. - Сюди присилають людей, у яких багато проблем, і ці свої проблеми вони приносять нам. Вони приносять з собою наркотики. Злочинність. Вони ґвалтівники. І тільки деякі з них, припускаю, хороші люди".

На думку Трампа, вирішити цю проблема могла б депортація усіх нелегальних мігрантів, а також стіна вздовж  всього кордону, який простягається на 3 220 км. Ця стіна була ключовою обіцянкою президентської кампанії, але він так і не зміг виконати свою обіцянку. До слова, демократи активно приклали до цього свої руки.

Це питання є проблемою для Дональда і сьогодні. Головні суперники колишнього президента з Республіканської партії напали на нього під час дебатів партії, назвавши його політичним невдахою, людиною, яка змінилася, і абстрактним лідером, який не зміг реалізувати свої головні політичні цілі на посаді президента. Губернатор Флориди Рон ДеСантіс заявив, що Трамп не зміг побудувати обіцяну ним стіну на кордоні, накопичив федеральний борг і поставив Республіканську партію на шлях поразки на виборах. Здається, сьогодні трампісти намагаються відігратися та показати – вони дійсно сильні як інколи.

Саме тому республіканцям конче необхідно продавити свої міграційні вимоги, щоб показати виборцям свою силу. Для демократів прийняття жорстких міграційних норм буде означати втрату певної кількості електорату. За нинішнього рейтингу Джо Байдена, який хоч і не з невеликим відривом, але все ж поступається Трампу, це означає значне ускладнення виборчої кампанії .

Боротьба за виборців

"Це виключно внутрішньополітична боротьба та намагання показати своїм виборцям свою силу з прицілом на майбутні президентські вибори, які заплановано на 2024 рік",– таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Республіканські виборці завжди дуже прискіпливо ставляться до питань міграції, –говорить Олександр Левченко. – Вони досить негативно ставлять до мігрантів, особливо що стосується тих, хто приїхав з Мексики чи Латинської Америки. Тому не дивно, що для політичного істеблішменту Республіканської партії – це питання серед пріоритетних. Тому вони його так наполегливо і відстоюють. Демократи історично більш ліберальні у цьому плані. Вони виступають проти драконівських антиміграційних заходів. Тому це звичайна боротьба за свого виборця.

Прийняття міграційних вимог республіканців покаже їхнім прибічникам, що партія має вплив та силу та орієнтується на вимоги своїх людей. І вони більш за все віддячать республіканському кандидату активним та позитивним голосування на президентських виборах. З іншого боку, за такого розвитку подій демократи майже точно втратять певну частину свої виборців. Це може ускладнити їхню передвиборчу кампанію".

На думку Олександра Левченка, головна проблема ультиматуму, який було поставлено Байдену в тому, що обидві сторони просто зайшли у глухий кут і вийти з нього без політичних та електоральних втрат на сьогодні не вийде.

"Звичайно, будуть переговори, але на даний час на компроміс ніхто з них не готовий. За такого розвитку подій головна програшна сторона прямо сьогодні – Україна, яка залишається без погодженою фінансової допомоги", – констатував Олександр Левченко.