/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F9434f844-9942-49ec-b8ee-4204714a1171.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F9434f844-9942-49ec-b8ee-4204714a1171.jpeg)
Левченко Олександр Михайлович: український дипломат і радник голови Мінветеранів
Левченко Олександр Михайлович — колишній український посол в Хорватії, а також Боснії та Герцеговині, с 2018 року — радник міністра у справах ветеранів.
Біографія
Олександр Михайлович Левченко народився 3 листопада 1963 року в місті Київ.
Освіта
Олександр має декілька вищих освіт: історика (1985), дипломата (1999), менеджера ЗЕД (2003). Він навчався у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка, Дипломатичній академії, Українській академії зовнішньої торгівлі. Стажувався в університеті Белграда (1984-1985), був аспірантом Інституту соціально-економічних проблем зарубіжних країн Академії наук України.
Сім’я
Олександр одружений на Інгі Левченко. C 1992 по 1998 рік вона була співробітницею Міністерства закордонних справ. Потім дванадцять років Інга працювала в Українській національній лотереї. З 2017 по 2020 рік дружина дипломата працювала у відомого модельєра Андре Тана.
У 2020 році Інга працювала у ПП Тищенко Андрій Миколайович (основний вид діяльності — оптова торгівля одягом і взуттям). Вона позиціонує себе як персональний стиліст-іміджмейкер.
У подружжя є донька Наталя.
Кар'єра
З 1985 по 1992 рік Левченко працював в київських школах. У березні 1992 року Олександр став дипломатом. Протягом року був третім секретарем Управління двосторонніх відносин Міністерства закордонних справ. Наступні чотири роки провів у дипломатичному представництві України в Югославії. Був віцеконсулом і першим секретарем посольства.
У 1999 по 2002 рік Олександр працював на керівних посадах в Управлінні інформації та аналізу МЗС. Потім Левченко відправився до Хорватії. Чотири роки дипломат представляв Україну на посадах радника посольства і заступника посла.
У лютому 2006 року Олександр повернувся на батьківщину, де став заступником постійного представника президента на кримському півострові. Через півтора року став спочатку заступником, а пізніше виконуючим обов'язки керівника 4-го територіального департаменту МЗС.
Восени 2010 року Левченко був призначений головою української дипломатичної місії в Хорватії, а через рік Боснії і Герцеговини за сумісництвом. На обох посадах дипломат працював до початку 2017 року.
У березні 2018 року Олександр став радником міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.
У різний час дипломат був кандидатом на посаду очільника Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції при Міністерстві соціальної політики, керівника Директорату з питань інформаційної політики Офісу президента.
Олександр веде колонки в таких інтернет-виданнях, як «Обозреватель», «Хвиля», «Сегодня», «Апостроф».
Цитати і вислови
Сценарії повернення непідконтрольних територій
Дипломат в інтерв'ю зазначив, що є чотири сценарії повернення Донбасу до складу України. Найприйнятнішим Левченко бачить мирний сценарій.
У якості прикладу він навів хорватський досвід реінтеграції непідконтрольних територій. Через два роки після закінчення конфлікту в колишній Югославії за допомогою перехідної адміністрації з миротворчим контингентом ООН непідконтрольні території були реінтегровані до Хорватії.
Левченко наголосив на необхідності проведення амністії тих для, хто вчинив адміністративні проступки та легкі кримінальні злочини. Амністія, за словами колишнього посла, стала перевагою хорватської сторони в дискусії з сепаратистами. Левченко підкреслив, що на місцевих виборах у Хорватії долучали внутрішньо переміщених осіб голосувати за місцеві органи влади на реінтегруваних територіях.
Крім того, за словами дипломата, ці території отримали ряд економічних преференцій: звільнення від великої кількості податків і державна підтримка для інвесторів.
Для повернення Донбасу до складу України Левченко вважає важливим присутність миротворчого контингенту ООН чисельністю не менше 25-30 тисяч. З їх допомогою можна буде змусити сепаратистів покинути Донецьку та Луганську області.
Про російську пропаганду
Кремлівська пропаганда називає ветеранів України нацистами, тому що в розумінні Москви, тільки нацисти можуть захищати свою Батьківщину від російської агресії і не розуміти свого «щастя» бути під кирзовими чоботами «зелених чоловічків».
Москва завжди використовувала радикальні сили в Україні, щоб представити російським глядачам картинку вшанування дивізії СС «Галичина», як фашизацію українського суспільства.
Про кримську проблему
Однак є одна проблема, яка залишається невирішеною для Москви: це питання Криму та забезпечення його водою. Найтонше і найнебезпечніше місце. Незабаром на півострові почнеться новий туристичний сезон, а води вже не вистачає на південному узбережжі Криму та в центральній частині. Росія може якось вирішити це питання силовим способом. І в цьому велика небезпека.
Декларація
Чиновник в спільній власності з дружиною володіє київською квартирою (63,1 кв.м.). Цінного рухомого майна, в тому числі автомобілів, у Левченко немає.
За 2020 рік зарплата Олександра склала 494,6 тисячі гривень. Зарплата Інги у ФОП Тищенко Андрій Миколайович склала 21 тисячу гривень. У якості соціальних виплат вона отримала ще 7299 гривень. Грошові активи (банківські рахунки та готівкові кошти) Олександр Левченко в декларації не відобразив.