Чи можуть професіонали з бізнесу бути корисними у війську?
Червень 2023-го… На Вінницькому регіональному каналі виходить короткий відеосюжет про тактичні навчання бригади «Червона калина» Національної гвардії. Це для мобілізованих, які не мали досвіду служби в бойових діях. «Тактичні навчання зі страйкбольною зброєю — нова практика для гвардійців "Червоної калини"», — розповідає один з організаторів навчання Андрій Пукальський, старший лейтенант Національної гвардії
За спиною в Андрія — лише чотири місяці служби, але понад двадцять років досвіду роботи в міжнародних компаніях та у власному бізнесі.
«Мені пощастило з перших днів служби в Нацгвардії долучитися до групи людей із потужним бізнесовим досвідом та досвідом політичної діяльності. Вони з перших днів повномасштабного вторгнення використовували всі свої навички й особисті зв’язки для того, щоб забезпечити потреби бойових підрозділів, тренувати і сприяти реабілітації бійців та членів їхніх родин», — розповідає Андрій
Все почалося зі страйкболу[1]
«Ключова перевага бізнес-досвіду — уміння знаходити нестандартні рішення за обмежених ресурсів. Так, перші навчання ми провели завдяки Вінницькій федерації страйкболу та одному з підприємств Вінниччини, які профінансували оренду обладнання і розхідників».
Використання страйкбольних приводів дає змогу не лише економити кошти в умовах високої вартості набоїв (орієнтовна вартість тисячі набоїв до АК — 14 000[2] гривень, а вартість тисячі страйкбольних кульок — приблизно 800[3] гривень), а й проводити злагодження в умовах гарантування безпеки всіх учасників тренування.
Додатково в навчаннях використовується піротехніка від компанії PYROSOFT. Це гранати з різними типами активації — як для закидування, так і для розтяжок і димопуску. Міномети та гранатомети зі страйкбольними зарядами. Електронні сигнальні пристрої для контролю периметра, безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) для організації розвідки та скидів, і, звичайно, наявний зв’язок для взаємодії. До навчання також залучаються медики, які із групою відпрацьовують надання допомоги пораненим у бойових умовах (протокол TCCC — від англійської «tactical combat casualty care»).
За 5 місяців роботи проекту було проведено 44 навчання. Основні витрати (приблизно 75%) ідуть на розхідники (кульки, піротехніка, запчастини тощо). З точки зору людських ресурсів тут критичною є присутність кваліфікованого спеціаліста/майстра зі страйкбольної зброї на локації тренування, аби моментально обслуговувати чи ремонтувати обладнання через часті фізичні пошкодження, а також ремонтувати, чистити, заряджати й обслуговувати його після навчання. Одна особа може якісно обслуговувати 30 комплектів обладнання.
Разом із тим використання страйкбольних приводів має низку недоліків: наприклад, відсутність віддачі та зупиняльного ефекту, малу прицільну дальність та проблеми чіткого контролю і фіксації влучання
Не страйкболом єдиним, або Що таке MILES
Частину із цих недоліків можна усунути завдяки використанню багатокомпонентної інтегрованої системи лазерного ураження (від англійської Multiple Integrated Laser Engagement System — MILES). Уже понад 40 років армія США та інші збройні сили в усьому світі послуговуються цією системою для тренувань.
«Застосування лазерів і холостих патронів для імітації реального бою дає можливість не лише оперативно визначити, хто перший влучив у процесі виконання завдань, а й, завдяки програмному забезпеченню, інструктори мають змогу бачити статистичні дані, показники й ефективність кожного бійця під час тренування, щоб здійснити аналіз у режимі реального часу, а також слідкувати за пересуванням бійців по полігону в режимі онлайн», — каже Андрій.
Чому ці технології досі не використовують на всіх полігонах
Вартість комплекту обладнання системи MILES на одного бійця у провідних міжнародних виробників становить приблизно 10 000 доларів. На щастя, в Україні є місцеві виробники, такі як Skiftech та U-Force, які пропонують рішення в 3-5 разів дешевші (залежно від комплектацій). Однак навіть 2 000 доларів за комплект — дуже значні суми, якщо врахувати, що таких комплектів потрібно десятки, якщо не сотні. Дешевшим рішенням залишаються страйкбольні приводи: тут ціна питання на бійця — приблизно 10 000 гривень, однак коштів на ці потреби не передбачено. Волонтери збирають ресурси серед небайдужих благодійників і представників бізнесу.
Як оцінити ефективність використання такого обладнання
Зі слів інструкторів бригади, за рахунок комплексного підходу наближеність навчання до бойових умов становить 70%. Це дає змогу відпрацювати окремі навички до автоматизму. Особовий склад ліпше комунікує й оцінює обстановку на полі бою.
Один із батальйонів бригади, який провів майже 20 занять із використанням страйкбольного обладнання, а також самостійно відпрацьовував помилки в режимі холостих тренувань, висунувся на лінію бойового зіткнення.
Як зазначає старший сержант батальйону, після 2 місяців роботи і спостережень особовий склад швидше та ліпше взаємодіє, що дає можливість ефективно виконувати бойове завдання.
«Втрати у стрілковому бою підрозділів, які пройшли тактичні навчання зі страйкбольними приводами, на 40–50% нижчі, ніж у підрозділів, які такого навчання не проходили... Вони думають більше і швидше, а шось уже на автоматі роблять».
Андрій мріє про якнайшвидшу перемогу та можливість разом із побратимами реалізувати масштабні бізнес-проекти, а поки що знаходить мотивацію, коли бачить результати своєї роботи чи в поліпшенні підготовки особового складу, чи в матеріально технічному забезпеченні підрозділів для якісного виконання бойових завдань.
«Реальні потреби у використанні страйкбольного обладнання та систем лазерного враження MILES на порядки більші. Маємо пам’ятати, що сьогодні найактуальніша і найпотрібніша інвестиція — та, яка дає можливість зберегти життя наших захисників».
Андрій Пукальський, старший лейтенант НГУ
Володимир Стецик, амбасадор «Фонду наступу»
[1]Страйкбол (англійською – airsoft).