Турецька пивоварня варитиме пиво разом із росіянами

Для цього вона купує частку AB InBev в російському спільному підприємстві.

У той час, як західні компанії намагаються позбутися своїх активів у Росії, Туреччина продовжує тісні корпоративні зв’язки з Москвою. Як пише The Financial Times, Anadolu Efes стане одноосібним власником групи, яку вона створила з AB InBev у 2018 році для продажу пива в Росії та Україні. Згідно з угодою, гроші не передаватимуть із рук у руки, але Anadolu Efes здійснюватиме майбутні виплати на основі результатів діяльності спільного підприємства, йдеться у заяві до Ради з ринків капіталу Туреччини.

У квітні минулого року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пивоварні Budweiser і Stella Artois оголосили, що ведуть переговори про продаж своєї частки в російському спільному підприємстві AB InBev Efes.  Міжнародна мережа фірм, які надають аудиторські, податкові, юридичні та консультаційні послуги KPMG оцінює вартість російського спільного підприємства в 1,1-1,3 мільярда доларів. 

AB InBev є власником трохи менше, ніж чверті ширшої групи Anadolu Efes, чиє однойменне пиво широко продається в ресторанах і магазинах у Туреччині. На додаток до маркетингу алкогольних напоїв Anadolu Efes, зареєстрована на біржі Стамбула і контролює великий бізнес безалкогольних напоїв, який розливає продукти Coca-Cola в Туреччині. 

Оголосивши про свій намір залишити Росію, AB InBev заявила, що втрачає всю фінансову вигоду від спільного підприємства, і повідомила про збитки за перший квартал на 1,1 мільярда доларів.  

Купівля компанією Anadolu Efes частки AB InBev свідчить про те, що турецькі компанії зберегли міцні зв’язки з Росією, навіть коли західні союзники Анкари намагалися перекрити доступ Москви до міжнародного капіталу. Наприклад, Arçelik, одна з провідних промислових компаній Туреччини, минулого року придбала російський бізнес американської Whirlpool приблизно за 260 мільйонів євро.  США та ЄС, зокрема, останнім часом дедалі більше розчаровані рішенням Туреччини не погоджуватися на західні санкції та стверджують, що Москва використовує країну для ухилення від експортного контролю. 

Продати активи в Росії стає дедалі складніше після введення Кремлем карального законодавства. Це дозволяє російським структурам придбати активи «неслухняних» західних компаній за надзвичайно низькими цінами.  Компанії повинні пройти через складні регулятивні нетрі, щоб їхні заявки були розглянуті, і навіть якщо вони знайдуть покупця, матимуть мало шансів отримати виручку. 

У жовтні FT повідомляло, що у прагненні зміцнити рубль Росія блокує виведення компаніями, які продають свої російські активи, доходів  у доларах і євро.

Ті компанії, які російська влада вважає «недружніми», стикаються з ризиком конфіскації з боку Кремля. У головного конкурента AB InBev у Росії, Carlsberg, на початку цього року держава конфіскувала дочірню компанію «Балтика» та передала її під «тимчасове управління». 

Колишні керівники Carlsberg були заарештовані за звинуваченнями в шахрайстві та ув’язнені без права внесення застави, а новий, призначений Кремлем президент «Балтики», закликав до повної націоналізації компанії. 

За даними російської митниці, у вересні Туреччина посіла друге місце за обсягами постачання товарів до Росії, поступаючись лише Китаю.

РФ стала світовим лідером з-поміж країн, проти яких запроваджені міжнародні санкції. Втім, лазівки, які дають змогу Росії їх обходити, і залишаються, і знаходяться. Цивільні технології швидко адаптуються під воєнні потреби країни-терористки, а тривалий процес удосконалення санкцій та обмежень, вочевидь, не встигає за цими змінами. Як працює російський «паралельний імпорт», завдяки якому РФ досі купує обладнання для виробництва зброї, розповідав Олександр Лємєнов.