Вчені розповіли, з якими екстремальними умовами ми можемо зіткнутися, якщо раптом захочемо пробурити наскрізну дірку на Землі.
Це, можливо, одне з тих питань, які люди ставлять уже багато років. Особливо у дитинстві. Глибоко під землею приховані від нас багато таємниць нашої планети.
Поки що така ідея відноситься швидше до наукової фантастики. Проте вчені мають уявлення, з якими процесами можна зіткнутися в ході подібного експерименту, виходячи з даних глибинного буріння та знань про внутрішню будову Землі. Адже діаметр нашої планети становить близько 13 тисяч кілометрів. Щоб пробурити наскрізний тунель, знадобилася б колосальна бурова установка та десятиліття завзятої праці.
Спочатку довелося б подолати товщу земної кори, що досягає глибини близько 100 кілометрів. Чим глибше опускатиметься бур, тим вищий тиск порід. Нині найглибша пробурена свердловина у світі – Кольська у Росії – сягає 12 км. Там тиск у 4000 разів перевищує звичайний атмосферний.
За словами Вілсона, без постійного закачування в свердловину необхідного розчину, земля може просто обвалитися через колосальний тиск. Цей розчин виконує кілька функцій, зокрема, врівноважує тиск і запобігає обвалу стінок тунелю.
Однак на великих глибинах контролювати температуру бура стає практично неможливо. У мантії вона сягає 1400 градусів - сталевий бур просто розплавиться. Довелося б використовувати жароміцні сплави, подібні до титану. Пробуривши мантію, залишився б найскладніший шар - рідке залізо-нікелеве ядро з температурою понад 4000 градусів і тиском у 350 млн разів вище за атмосферне.
Якщо, долаючи фантастичні труднощі, вдасться досягти центру планети, то там чекає практично невагомість додає Вілсон. Гравітаційне тяжіння діятиме рівномірно з усіх боків. Але вибратися на протилежний бік буде ще важче – доведеться подолати гравітаційне тяжіння ядра та пробурити у зворотному напрямку усі верстви Землі.