Різдвяний Святвечір: історія свята

Свято відзначають напередодні Різдва.

Щороку 24 грудня віряни святкують Святвечір (Навечір'я Різдва), в який народився Ісус Христос. Для вірян це є одним з найбільших свят, яке відзначають перед Різдвом.

Історія та традиції свята

Навечір'я Різдва Христового вперше почали святкувати у IV столітті. Трохи пізніше, у V-VIII століттях, були написані священні піснеспіви, які використовуються в різдвяних богослужіннях й донині.

За біблійною легендою, у цей день на небі засяяла Вифлеємська зірка. Вона сповістила світу про народження Спасителя та Сина Божого Ісуса Христа.

У Святвечір прийнято відмовлятися від їжі до першої зірки. Трапезу заведено розпочинати після того, як вона зайшла на небі. Господині на свято готують 12 пісних страв. Особливе місце серед них займає кутя та вареники.

Перед початком вечері, батько набирав ложку куті та підкидав її до стелі. Вважалося, що рік буде врожайним, якщо до стелі декілька зерняток прилипали.

Господині не прибирали зі столу тарілки та залишки куті. Вважалося, що це для тих родичів, яких немає вдома, та для померлих.

Традиційно у Святвечір ставила на стіл дідух. Його робили зі снопа жита або пшениці та ставили під іконами. Дідух символізував добробут та багатство. Під час різдвяних свят на другий день існував обряд спалювання дідуха. Також навколо нього було прийнято колядувати.

Після трапези вся сім'я відвідувала опівночі святкове богослужіння у храмі.

Що не можна робити на свято

У давні часи дотримувалися певних заборон в цей день. Зокрема, не можна лаятися, лихословити, бажати за іншим.

На свято не можна вживати м'ясо, молочні продукти, оскільки триває Різдвяний піст.

В цей день не можна важко працювати фізично, прати, шити, вишивати, в'язати.