Прикраси з уламків ракет та «шахедів»: запорізька художниця перетворює метал на брошки

Понівечені нашою ППО, обпалені вогнем ненависні дрони та ракети навіть у багатій уяві важко перетворити на щось цілком мирне. Адже цей метал сіє на українській землі розруху та смерть. Але мисткині із Запоріжжя вдалося створити з таких уламків оригінальні прикраси. Про художницю Яну Ясунас KP.UA писала вже неодноразово, і постійно вона дивує нас якоюсь новинкою. Цього разу мисткиня розповіла нам про брошки на уламках від «шахедів» й про те, чому для неї безцінним є «розчавлений» «Кобзар».

Українська хустка та вишиванка на металі

Мабуть, у кожної українки є скриньки з дорогоцінностями або біжутерією, які дістались їм ще від мам та бабусь. Там були і низки коралів, і яскраві блискітки, і цікаві сережки з браслетами, різноманітні брошки.

Така скринька є і у запорізької художниці Яни Ясунас. От лише у ній не прикраси, а дрібні уламки ворожих дронів та снарядів, які жінка власноруч перетворює на красиві брошки.

- В моїй коробці частини ракет С-300 і трохи уламків від «шахедів», - розповідає KP.UA художниця Яна. – Все це передавав мені товариш, який служить на Запорізькому напрямку. Є уламки і з Херсонщини.

Яна каже, що ідея створити з уламків цікаві аксесуари виникла випадково. Почати розписувати уламки спонукав її знайомий військовий, власник майстерні кераміки. І у якийсь момент художниця побачила у маленькій частинці від бойового снаряда брошку. І після першої прикраси робота пішла.

- Я дивилася на форму уламка і бачила, що ось на цьому добре було б намалювати, до прикладу, орнамент хустки, - каже Яна Ясунас. - Застібку до брошки клеїла гарячим клеєм. Над однією прикрасою працювала від доби до двох. Й то через те, що розмальовувала вітражними фарбами, які довго сохнуть. Зате дають гарні глянцеві кольори, довговічний малюнок.

Так з’явилися брошки у вигляді української хустки, калини, синьо-жовтого кита, вишитою блакиттю сорочки, декількох давньоримських фавнів… Прикраси дійсно оригінальні, такі, які хочеться розглядати до найдрібніших деталей. І не лише милуватися - все ж брошки це насамперед прикраси. Яскрава біжутерія з уламків облагородить лацкан жакета чи пальта.

- Частину брошок продали, ціна була однакова для всіх – 1500 грн, - розказує художниця. – За ті гроші ми з волонтерами купували корм у притулки для тварин, які постраждали від обстрілів, наприклад, на Харківщині, Херсонщині і т. д. А також допомогли з купівлею дронів для військових. А невелика частина брошок, які залишилися, зараз експонуються на виставці у залі Спілки художників у Запоріжжі.

Усі брошки – в єдиному екземплярі, без повторення. Хоча до мисткині звертаються замовниці з бажанням мати таку або ж схожого дизайну прикрасу.

- І я відмовляю, але причина банальна: вже не маю цікавої форми уламків, - пояснює Яна. - А пробувати створювати щось на звичайному нецікавому шматку – це не до мене.

С-300 і Шевченко

Якщо є цікава форма, буде й оригінальне наповнення. Саме такі слова спадають на думку при перегляді робіт запорізької мисткині.

- А яку брошку з уламків залишили собі ви? – запитуємо.

- Зізнаюся, не маю такої прикраси, - відповідає Яна Ясунас. - Але є в моїй колекції одна робота, безцінна для мене. Я вирішила, що цей витвір завжди буде в моїй сім’ї, не продам його ні за які гроші світу, хоча багато хто й цікавився.

Інтригуюче. Виявляється, мова про "міні-Кобзар", вимальований на уламку С-300, який нагадує розчавлену книгу. Крім образу самої книжки, Яна майстерно написала портрет-мініатюру Тараса Шевченка. На перший погляд, це дійсно маленька, наче сірникова коробка, книжечка зі сторінками, лише дуже понівечена. Та треба уважно придивитися, а декому - узагалі взяти до рук цю «книжку», аби зрозуміти, що це холодний метал. Художниця майстерно вималювала обкладинку, сторінки, напівпосмішку самого Поета і навіть відому закарлючку у його підписі. Такий «Кобзар» Ясунас – символічна та потужна робоа.

Та к колекції не один «Кобзар». Художниця на уламках ворожих ракет створила серію портретів відомих українців. Серед них Леся Українка, зосереджена та з пильним поглядом, суворий Степан Бандера на червоно-чорному тлі, яскравий Богдан Хмельницький з гетьманською булавою... Усі мініатюри роз’їхалися як подарунки у різні країни світу: Німеччина, Велика Британія, Іспанія і навіть Пуерто-Ріко.

З початку війни і дотепер художниця Яна Ясунас залишається у рідному Запоріжжі та займається волонтерством: працює водієм у благодійному фонді мелітопольського стронгмена Валерія Газаєва «Підтримка Мелітополя», допомагає військовим та вимушеним переселенцям. Після насиченого робочого дня приїздить додому, бере улюблені вітражні фарби та сідає творити: пише життєстверджуючі картини.