Економіка України. Чого очікувати у 2024 році

Наступний рік буде складним у воєнному плані. Ми будемо обмежені в діях через вичерпання запасів озброєння та військової техніки у наших партнерів, надто повільними темпами відновлення їхньої оборонної промисловості і невеликими можливостями з нарощування власного військового виробництва. Тому треба набратись «загальнонаціонального терпіння», максимально утриматись від суспільного тиску на вище військово-політичне керівництво держави у частині вимог «швидких масштабних перемог і наступів» (як це було наприкінці 2022 року) і дати йому можливість вибудувати та застосовувати таку стратегію і тактику, які принесуть найбільший успіх у майбутньому. Наша мета – не тільки визволення наших територій та максимальне послаблення потенціалу ворога (який залишається сильним), але й збереження життя захисників і захисниць України, цивільного населення, зменшення масштабів руйнувань, уникнення перетворення наших територій на «мертві землі».

Маємо пам’ятати, що, попри шалені втрати 2022-2023 роки в особовому складі та техніці, у війську та на зберіганні ворога ще перебувають 57% від початкової кількості танків, 63% бойових броньованих машин, 77% літаків, 66% гелікоптерів (без нового виробництва). І хоч частина з цього матиме обмежені можливості для застосування – це все ще дуже багато, щоб вести тривалу позиційну війну. Нам з союзниками доведеться докласти чимало зусиль для швидкої реанімації та нарощування військового виробництва. Враховуючи підписані у 2022-2023 роках контракти, розраховуємо на появу ширшої лінійки техніки спільного виробництва вже у 2024 році.

Це буде складний рік у геополітичному плані. Збільшення ваги євроскептиків, вибори у США, відлуння чого ми вже відчули під кінець поточного року. У цьому плані надважливе завдання для нашої дипломатії – не дати «зійти з радарів» тривалій війні Росії проти України, посилювати фокус на необхідності розширення «військового» та невійськових (фінансового, гуманітарного, енергетичного) «Рамштайнів», активізувати роботу з державами «Глобального Півдня» та тими, що досі не дав тверезу оцінку і не визначився – на чиєму він боці. Маємо підтримати таку динаміку контактів, яку демонструють, приміром, консультації щодо Формули миру.

Якщо під час першого раунду у Копенгагені йшлося про представників 13 держав ЄС, то зустріч у Києві 1 грудня зібрала вже представників 86 держав та міжнародних організацій. Необхідні додаткові зусилля для розширення коаліції «військового Рамштайну», адже потенціал задіяних у ньому нині країн поступово вичерпується. Маємо додати напору у впровадженні нових та розширенні санкцій проти Росії, адже швидкість закінчення війни залежить не тільки від нашої спроможності нищити ворога на полі бою, але й від його можливості продовжувати вести цю війну. Закликаю наших партнерів відмовитись від своїх побоювань, що поставки нових видів зброї (насамперед, для «контролю над небом») та запровадження розширених санкцій можуть «спровокувати Росію на ескалацію». Не применшуючи військовий потенціал і підступність ворога, все ж нагадаю, що країна, яка декларувала повну гегемонію на Чорним морем, нині змушена ховати залишки свого флоту від українських морських дронів та ракет...

Головний ризик для макрофінансової стабільності – повнота і ритмічність зовнішнього фінансування. Ситуація є складною і відрізнятиметься від цього року. Утім, з 1 січня 2024 року бюджетне фінансування не зупиниться. Є запас до двох місяців, протягом яких розраховуємо на законодавче оформлення політичних рішень про виділення більшої частин з необхідного $37,3 млрд зовнішнього фінансування. При цьому актуальність питання залишатиметься увесь рік і додатково загостриться під його кінець (у разі продовження війни на 2025 рік). У цьому контексті вкрай важливо просунутись на шляху до практичного розв’язання питання конфіскації заморожених російських активів, що не тільки дасть нам додатковий ресурс, але й послабить фінансове навантаження на наших міжнародних партнерів.

На одній тільки митниці «губиться» щороку близько 100 млрд грн.

Попри всі ризики очікуємо, що макрофінансову стабільність буде збережено. Бюджетна емісія розглядається як опція останньої надії. Головний внутрішній резерв, окрім вже прийнятих рішень, – детінізація, боротьба з корупцією.

У грудні 2023 року ми прийняли пакет законів, якими суттєво посилили нашу «антикорупційну рамку», підтримали бюджетним ресурсом її стабільне функціонування. Очікуємо, що у 2024 році «рамка» віддячить бюджету та державі додатковими надходженнями у результаті боротьби з корупцією. Адже на одній тільки митниці «губиться» щороку близько 100 млрд. грн.

Залишаються значні обсяги ринків контрафактної підакцизної продукції. Частка одного тільки нелегального ринку тютюнових виробів оцінюється у 2023 році як 21,8%, а втрати бюджету від цього – 23,5 млрд грн. Є ще значний ринок спирту та алкогольної продукції. Щодо них мають бути застосовані як суто правоохоронні механізми, так і жорсткий контроль за обігом відповідної продукції, а щодо останнього – ще й завершення приватизації державних активів у спиртовій промисловості. Розраховуємо наступного року на повний перезапуск Бюро економічної безпеки (структурний маяк у програмі МВФ), підтримку нашого законопроекту щодо прозорого конкурсу із відбором керівництва Митниці.

Важливими кроками для збереження макрофінансової стабільності будуть також: продовження реструктуризації зовнішнього боргу, підтримка стійкості банківської системи (повне повернення до ринкового банківського нагляду і його посилення, початок врегулювання NPL (частка непрацюючих кредитів), початок впровадження планів докапіталізації за результатами діагностики банків) та інші кроки, визначені програмою з МВФ. Окремо хочу звернути увагу на Національну стратегію доходів, яку буде представлено найближчим часом, і яка визначатиме напрями реформування податкової системи у середньостроковій перспективі. 

У бюджеті безумовним пріоритетом залишається безпека і оборона, на які, як і цього року, буде спрямовано не менше половини видатків. Невійськові капітальні видатки через зарахування дорожнього фонду у загальний фонд бюджету, перенаправлення військового ПДФО з місцевих до державного бюджету вже обмежені. Оборонне замовлення буде збільшене, що разом із посиленням співпраці з іноземними виробниками озброєння та військової техніки дасть стимули для розвитку ВПК і суміжних галузей. Розуміючи величезну роль у сучасній війні БПЛА, у державному бюджеті на їх виготовлення і закупівлю передбачено 43 млрд грн – це 16,8% від загального обсягу витрат на озброєння, військову техніку і боєприпаси (255 млрд грн). Для порівняння – видатки тільки на БПЛА перевищать у 2024 році майже на 20% усі військові закупівлі, що здійснювались у рік до початку повномасштабного вторгнення. Окрім дронів, у пріоритеті ракетне озброєння і боєприпаси (на ці дві позиції буде спрямовано 175 млрд грн), масштабування виробництва заходів радіоелектронної боротьби, бронетехніки.

Соціальна сфера залишається другим головним пріоритетом. Ми відновили індексацію прожиткового мінімуму. У 2024 році у два етапи зросте мінімальна заробітна плата до 8 тис. грн. Очікуємо за підсумками 2024 року на реальне збільшення середньої заробітної плати на 8,5%. Навесні плануємо вчергове осучаснити пенсії. Ілюзій, що все гаразд і цього цілком достатньо, тут не повинно бути, ми робимо те, що зараз нам по силах.

Зберігаємо стимули для розвитку малого та середнього бізнесу, розширюватимемо його кредитування через програму «5-7-9%», у тому числі із залученням міжнародних партнерів. Плануємо і далі вдосконалювати умови цієї програми, щоб зорієнтувати її на підтримку насамперед переробних підприємств з високою часткою доданої вартості.

Розраховуємо пожвавити житлове будівництво, яке просіло за 9 місяців 2023 року на 4,3%, за рахунок активізації державних програм єОселя та єВідновлення. Продовжуватимемо активно підтримувати аграріїв, які на сьогодні забезпечують Україні 2/3 експортних надходжень. Для залучення інвесторів, підтримки експортерів плануємо суттєво розширити програми страхування військових ризиків. Якщо вдасться задіяти всі внутрішні і зовнішні стимули, можна розраховувати, що сповільнення зростання у 2024 році буде менш помітним.

У 2024 році у два етапи зросте мінімальна заробітна плата до 8 тис. грн

Додатковий потенціал росту – покращення бізнес-клімату. У 2023 році урядова робоча група працювала над найбільш масштабною за часи Незалежності дерегуляційною реформою. З існуючих 1025 інструментів державного регулювання – 235 (або 23%) пропонується скасувати, 537 – спростити та переважно цифровізувати. Проте, станом на середину грудня скасована лише сотня інструментів. Розраховуємо, що у 2024 році ця робота буде завершена якомога раніше. У планах на прийдешній рік – така сама масштабна реформа системи державного нагляду і контролю, з переведенням її на єдині стандарти європейського зразка.

Потужний драйвер відновлення – проєкти відбудови. Необхідна інституційна рамка є. Потрібно оновити представлений у Лугано План відновлення України, якому у липні 2024 року виповниться два роки, та перейти до його практичної реалізації через конкретні проєкти, пам’ятаючи про фундаментальний принцип «відбудовувати краще ніж було». «Розумні рішення» у всіх сферах, діджиталізація, «зелені технології», ресурсо- та енергоефективність, безпека – мають бути в основі кожного кейсу відновлення. Розраховуємо на ухвалення такої програми, хоча й більш компактної, у рамках Ukraine Facility з ЄС. Пріоритети відновлення також зрозумілі – об’єкти, що створюють значну кількість робочих місць, житло, освітні та медичні заклади, транспортна та безпекова інфраструктура. Для активізації повернення українців з-за кордону – це програма-мінімум, адже люди повинні мати де жити, де працювати і заробляти на життя, де вчити дітей і лікуватись. 

Маємо приділити суттєву увагу посиленню кіберзахисту. Ворог не має особливого успіху на фронті, не може повторити блекаути в енергетиці, тому він пробуватиме знайти такі цілі, де ми ще залишаємось вразливими (як атака на національного мобільного оператора «Київстар»), а потенційний масштаб збитків може бути значним.

Гуманітарне розмінування. Одне з провідних завдань на 2024 рік. Адже засміченість територій вибухонебезпечними предметами стримує і процеси відновлення господарської діяльності, і реалізацію проєктів відбудови. Маємо активізувати роботу відразу на п’яти напрямках: 1) нарощування кількості фахівців з розмінування; 2) збільшення кількості залученої техніки (у тому числі масштабування запущеного виробництва в Україні); 3) нарощування залучення міжнародної допомоги, зокрема з боку держав, що мають відповідний досвід, підтримують Україну, але з власних політичних міркувань не готові брати участь у військовій допомозі; 4) запуск прозорого ринку гуманітарного розмінування, де держава частково компенсуватиме вартість робіт для їх замовників; 5) зростання через ці вищезазначені фактори темпів очищення території України від вибухонебезпечних предметів.

Аграрії на сьогодні забезпечують Україні 2/3 експортних надходжень

Завершу очікування на 2024 рік, по суті, з того, з чого почав оцінки року, що минає, – з євроінтеграції. Дуже прошу, не вірте різноманітним «інформаційним циганам», що у кращому випадку ловлять хайп, а у гіршому – свідомо чи не свідомо розповсюджують російську пропаганду, намагаючись применшити значення відкриття перемовин як таких, що це «не має продуктового значення» (як вони кажуть), а саме членство як дуже і дуже далеку, майже нездійснену перспективу. Це не так. Вони це казали і два роки тому перед кожним новим етапом вступу. Україна зараз задає темп євроінтеграції, наше приєднання є викликом, що без перебільшення ініціюватиме структурні зміни і реформування самого ЄС. Це очевидно, і це визнають на рівні поличного керівництва у самому ЄС. На це є політична воля. Звісно, ми не знаємо, який буде політичний ландшафт у ЄС у середньостроковій перспективі, протягом якої триватимуть переговори, але ми зробимо максимум, який залежить від нас. 

Робота над переговорною рамкою, що охоплює різноманітні аспекти майбутніх перемовин про членство України в ЄС, вже почалась. Паралельно з розробкою рамки відбуватиметься повний скринінг нашої законодавчої бази на предмет відповідності до законодавства (acquis) ЄС, що згруповано у шість кластерів і 33 глави. Це власне і є структурою майбутніх переговорів. У березні-квітні 2024 року очікуємо на затвердження переговорної рамки, фактичний старт переговорів про вступ до ЄС і відкриття перших глав. Але не повинні чекати, поки ЄС надасть нам «домашні завдання», адже у рамках селф-скринінгу ми вже маємо розуміння, де і що слід імплементувати.

Рамки реформ на 2024-й відомі – це переговори про вступ до ЄС за главами, які будуть відкриті, програма у межах Ukraine Facility та програма EFF з МВФ. Найбільш важливими залишатимуться впровадження інституційних змін на посилення верховенства права, розбудову ефективної судової системи, зміцнення демократичних прав і свобод (з урахуванням військового стану), демонополізацію економіки, послаблення впливу на неї потужних фінансово-промислових груп і кланів, у тому числі через врегулювання питання лобізму, і боротьба з корупцією. Маємо все більше відповідати правилам ЄС – клубу багатих країн, до якого нас запрошують. Тому збільшення рамок, як і посилення зв’язку реформ із зовнішнім фінансуванням («реформи в обмін на гроші») – це нормально, і відповідає нашим довгостроковим інтересам. Всі нові члени ЄС, які до цього були кандидатами на вступ, через це проходили.

Готуючись зустріти прийдешній новий рік, я згадую початок війни, те відчуття національної єдності та патріотизму, якого зараз інколи бракує у суспільстві. Як сказав президент, це дійсно наша найбільш потужна зброя, яка зруйнувала бліц-криг і якої так боїться Путін. Чергування ейфорії і втоми під час війни – це нормально. Важливо не дати цим емоційним гойдалкам повністю захопити суспільний порядок денний.

Варто остаточно позбутись зайвих ілюзій, у пастці яких ми опинились рік тому:

1. «ворог ось-ось посиплеться, війна миттєво закінчиться, купуємо квитки від «Укрзалізниці» і рушаймо на каву до Ялти»;
2. «економіка відродиться як Фенікс, партнери заллють нас мільярдами грантів та дешевих кредитів»;
3. «мільйони біженців нарешті повернуться додому» тощо.

Але й і не впадати в тотальну зневіру, «фільтруючи» активно поширювану нашим ворогом зраду на кшалт:

1. «Україна програє війну»;
2. «внутрішньополітичні протистояння та конфлікти загострюються, і воно має ось-ось виплеснутись назовні»;
3. «Захід смертельно втомився від України і треба негайно йти на переговори з росією з неодмінною здачею територій» (секта адептів «корейського сценарію»).

Бо ці самовпевненість і зневіра – це два боки однієї медалі, які заважають реальній оцінці подій. Є багато факторів, які свідчать, що війна може тривати роками. Ми знаємо, що військовий потенціал Росії є більшим, а сам країна-окупант нікуди не зникне. Але хіба це новина для нас?

Попри виклики, які існують і про які я говорю завжди чесно і без прикрас, ми вже другий рік стримуємо колишню «другу армію світу», працюємо над відновленням економіки та забезпеченням стабільної роботи усіх сфер суспільного життя.

Маємо чітке розуміння – що, де, коли і як робити у 2024 році.

Битва за екзистенційний вибір – бути вільними, гідними і в родині об’єднаної Європи – продовжується. І в цій битві кожен має, насамперед, внутрішньо для себе визначитись, на якому місці він є більш корисним.

Тож тримаємось, віримо у себе та ЗСУ і продовжуємо послідовно рухатись до Перемоги.

Слава Україні!

Про підсумки економічні підсумки 2023 року від Данила Гетманцева читайте тут: Усе краще, ніж ми очікували!

Данило Гетманцев

Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, доктор юридичних наук, професор