Чи можливе розширення війни на Близькому Сході

Сполучені Штати, за даними американського видання Politico, готують пакет заходів реагування у разі розширення конфлікту між ХАМАС та Ізраїлем на увесь регіон Близького Сходу.

Тим часом, міноборони Ізраїлю оприлюднило план, в якому йдеться про третій етап військової операції в секторі Гази, зокрема, про те, що Ізраїль зосередиться на "знищенні решти осередків терору в регіоні". На півночі анклаву це будуть рейди й спецоперації, на півдні ізраїльські військові зосередяться на ліквідації керівництва ХАМАС.

Війна Ізраїлю та ХАМАС дещо розтяглася в часі, але ми бачимо пакет завдань, який Ізраїль вважає за необхідне реалізувати у фіналі цього конфлікту

Головне - Ізраїль хоче безпечний сектор Гази. З огляду на майбутні вибори в Ізраїлі після завершення бойових дій, звучить багато резонансних, неоднозначних заяв, наприклад, про виселення палестинців… Однак реальне завдання – Ізраїль намагатиметься створити на території повоєнної Гази якийсь режим безпеки, який би він вважав задовільним для себе. І з приводу варіантів такого режиму безпеки вестиметься політична дискусія у 2024 році.

До речі, свої погляди на це, своє бачення того, яким має бути цей режим безпеки та урядування у Газі, є і у Арабських держав, і у Заходу. Тож, ймовірно, у лютому-березні може відбутися формальна чи неформальна конференція для обговорення формули миру для повоєнної Гази. Можливо, американці розмовлятимуть окремо з Ізраїлем, окремо з Арабськими державами, і всі розмовлятимуть з владою Палестинської автономії, яка фактично не контролювала сектор Гази.

Але у будь-якому разі, така формула миру має гарантувати безпеку для Ізраїлю – неповторення подій жовтня 2023 року, неможливість такого рівня підготовки ХАМАС, коли терористи змогли здійснити масовану атаку на Ізраїль. Думаю, напрацювання цього пакету вже йде.

Один з факторів, який допоможе створити фундамент стабільного миру в регіоні – нейтралізація впливу Ірану. Це питання можна розв’язати під час створення архітектури політичної влади у секторі Гази та запровадження там якоїсь безпекової місії. Було б раціонально, аби до її складу входили Арабські держави. Вони б не виглядали окупантами і могли б взяти відповідальність за те, що масштабного відродження діяльності ХАМАС на цій території не станеться.

З іншого боку, напад ХАМАСУ на Ізраїль може стати формальним виправданням можливого удару по ядерних об’єктах Ірану

І для регіону така ескалація може бути більшим викликом, ніж війна у секторі Гази. Зараз ми бачимо чергові повідомлення що Іран поновив збагачення урану. Але постає питання: чи готовий Іран зробити ривок та показати ядерну бомбу, як це зробив Кім Чен Ин? Крім того, найімовірніше, військової реакції на іранську ядерну програму не буде, якщо між Заходом та Китаєм будуть досягнуті відповідні домовленості.

Ще один момент – сталий мир в регіоні неможливий, доки в Ємені існує територія, контрольована хуситами. Тож не можна виключати, що відносно них можуть бути вжиті якісь додаткові заходи, які допоможуть нейтралізувати навіть їх фрагментарну участь у конфлікті між ХАМАС та Ізраїлем. Крім того, це дозволить знизити загрозу судноплавства у Червоному морі. Ці завдання слід розв’язувати найближчим часом.

Не виключено, що ситуація у Газі буде більш-менш стабілізована вже навесні. Ба більше, у березні-квітні військова операція Ізраїлю може бути завершена.

Володимир Воля, політичний експерт