Навіщо РФ випрошує ракети у КНДР та Ірану

Історія з можливим постачанням ракет для Росії з КНДР та Ірану свідчить про те, що РФ на сьогодні не є самодостатньою та змушена звертатися до інших, щоб мати змогу посилити свої терористичні атаки проти України.

Якщо Росія на місяць виробляє близько сотні крилатих ракет, то з балістичними ракетами наразі в неї проблеми – свій запас таких ракет вона стрімко вичерпує. Однак хоче всіх переконати, що залишається сильною, зокрема, в прийдешньому році збільшила видатки на свою оборонку, буде мати багато зброї, тож її мають боятися. Проте насправді усім треба казати, що Росія на сьогодні є слабшою, ніж хоче продемонструвати. Інакше не клянчила б ракети у Північної Кореї та Ірану.

Ця невелика партія ракет надійшла для того, щоб Росія зрозуміла, як їх краще використовувати, дечому навчилася та провела пробні пуски

Якщо говорити безпосередньо про самі ракети та їх кількість, із заяви радника з питань стратегічних комунікацій Білого дому  Джона Кірбі можна зробити висновок, що йдеться про невелику партію, яку Північна Корея вже поставила Росії і вже вони були використані (щонайменше в двох випадках - 30 грудня 2023 року та 2 січня 2024 року). Думаю, ця невелика партія ракет надійшла для того, щоб Росія зрозуміла, як їх краще використовувати, дечому навчилася та провела пробні пуски.

На підтвердження цієї думки можна додати, що, за словами Кірбі, перший пуск відбувся 30 грудня 2023 року і ракета впала в полі Запорізької області. Вочевидь, що ракета дальністю 900 кілометрів запускалася не для того, щоб просто впасти, росіяни її кудись скеровували. Ця ситуація свідчить, що, як мінімум, один такий пуск, був, як кажуть військові, з "аварійним сходом". Тобто, необхідно ще перевірити якість цих ракет.

Коли з КНДР до Росії постачалися снаряди, російські військові нарікали, що ці боєприпаси розриваються в стволах, що з ними постійно трапляються якісь "пригоди"…

Якщо говорити про можливу кількість ракет, які можуть бути поставлені, допускаю, що Північна Корея може надати кілька десятків одиниць. Мова, зокрема, про ракети, які, теоретично, можуть бути адаптовані до пускових установок Іскандер. Ракети типу Іскандер-К Росія або давно не випускала, або випускала дуже мало. Тому не виключено, що їх замінюватимуть саме північнокорейськими.

Щонайменше до квітня ці ракети Іран залишить собі й не передаватиме їх РФ

Що стосується співпраці РФ з Іраном, то в останнього є два типи ракет Fateh Zolfaghar дальністю на 300 і 700 кілометрів. Однак Іран постійно щось стримувало від остаточного рішення щодо їх передачі - восени 2022 року вже між росіянами та іранцями була досягнута попередня домовленість, але вона досі не реалізована. А, зважаючи на теперішню складну ситуацію на Близькому Сході, Росія заледве отримає ракети від Ірану. Щонайменше до квітня ці ракети Іран залишить собі й не передаватиме їх РФ.

Втім, в історії з ракетами з КНДР та Ірану є ще один важливий аспект: чи потенційно таке постачання може відбуватись "по своїй волі", чи за вказівкою з КНР. Китай має серйозні впливи і на Північну Корею, і на Іран…

А що ж міжнародна спільнота? Скликання Ради безпеки ООН на 10 січна за ініціативою США не розв’яже проблему і не зупинить передачу ракет Росії. Хіба ООН чи ще хтось зупинили Північну Корею від реалізації ядерної програми?  КНДР має свою ядерні боєголовки…

Однак Заходу зараз важливо не потрапити у цю пастку

Але для України це засідання важливе, в першу чергу, задля привернення медійної уваги до ескалації ситуації з боку РФ. Північна Корея разом з Росією роблять досить серйозні кроки для цього. Росія провадить своєрідну тактику посилення терористичних ударів (за допомогою, ймовірно, випрошених у КНДР ракет), спрямовану на те, щоб всіх переконати: РФ зберігає певний потенціал і має можливості вести війну, тому, мовляв, треба сідати з нею за стіл перемовин і домовлятися.

Однак Заходу зараз важливо не потрапити у цю пастку. Всім необхідно зрозуміти, що КНДР може передати Росії кілька десятків балістичних ракет. Тому з боку наших партнерів було б правильним кроком передати Україні ракети Taurus, Storm Shadow, Scalp і більшої кількості ракет ATACMS. Це стало б демонстрацією того, що Заходу є чим відповісти і підтримати Україну. І, звичайно, було б важливим надання Україні додаткових систем ППО, яких ми все ще потребуємо.

Захід спроможний це надати Україні. Тут питання, чи буде така воля і бажання.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень