/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F090d8d0436c73ef782e1e0df56dd2659.jpg)
Пам’яті баскетболіста і тренера Віктора Кобзистого
“Під час підступного обстрілу рашистськими ракетами нашого міста загинув Віктор Кобзистий – український баскетболіст, тренер, майстер спорту України міжнародного класу. Співчуття близьким та рідним”, – повідомив у соцмережах 29 грудня начальник управління спорту Львівської міської ради Антон Нікулін.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F69c64dd0de16e532751c249760712c12.jpg)
Цього дня Росія запустила на Львівщину 14 «шахедів» та 15 ракет. Внаслідок терористичної атаки 30 людей було поранено, серед них – двоє дітей. Тоді загинула одна людина – відомий спортсмен Віктор Кобзистий. Йому було 44 роки. Без батька залишилися двоє синів, без тренера – сотні юних баскетболістів, для яких Віктор був та залишатиметься зразком для наслідування.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd86a391a6b90551acecb5e8d40af3bb4.jpg)
Віктор Кобзистий народився 7 березня 1979-го у Кременчуку на Полтавщині. Після дев’ятого класу загальноосвітньої школи навчався на вчителя початкових класів у обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технічна академія імені А. С. Макаренка». Як пригадують викладачі, Віктор був сумлінним та старанним студентом. Проте мріяв стати не педагогом, а відомим спортсменом, тому навчання поєднував із заняттями у секціях. Займався футболом та хокеєм, але через високий зріст йому довелося відмовитися від цих видів спорту. Віктор став найкращим гравцем України серед 17-річних баскетболістів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F874d07a74b1cb6098d67ae14bae6719a.jpg)
“Прекрасний гравець, прекрасна людина. Це – велика втрата. Хлопець умів усе, в 15 років виходив на майданчик у складі команди майстрів. Одразу отримав звання кандидата у майстри спорту. Війна знищила його. Дуже шкода”, – розповідав журналістам тренер Віктора Анатолій Івакін.
Кобзистий провів 11 матчів за національну збірну, зігравши у чемпіонатах Європи у 2001-му та 2005-му роках. На клубному рівні грав за «Нафтохімік» (Кременчук), «ЦСКА-Ріко» (Київ), «Азовмаш»( Маріуполь), «Дніпро» та «Будівельник» (Київ). Став чемпіоном України (у 2011- му році), віцечемпіоном України (у 2010-му), також був учасником двох Універсіад (у 2003-му та 2005-му роках).
Із 2011 року Віктор змінив спортивну кар’єру на тренерську та почав активно займатися розвитком українського баскетболу. Він був президентом БК «Кремінь» із 2015-го по 2020-й роки, також працював директором дитячо-юнацької спортивної школи у Кременчуку. Двічі ставав чемпіоном України (у 2013-му та 2014-му роках), володар Кубка Суперліги (у 2012-му році) та Кубку України (у 2013-му).
“Кремезний чоловік із загостреним відчуттям справедливості. Він мав усі шанси побудувати кар'єру за кордоном, міг мати школу баскетболу, названу на його честь, у Кам'янському, але обрав шлях відбудови баскетболу у рідному Кременчуці. Ми могли довго розмовляти про баскетбол, розвиток спорту, досягнення, мрії…», – написала журналістка Альона Душенко.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F5605c20659e41283ef43da371f99e63d.jpg)
До Львова Кобзистий переїхав у 2021-му році. Працював тут як баскетбольний функціонер. У цьому сезоні мав повернуся до тренерської роботи в Києві, очоливши столичне «Динамо» в жіночій Суперлізі. Але російська ракета забрала його життя на різдвяні свята…
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F692967c6d43eb6269823f05b4e95d599.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fca8af064d0165a5c6745bb359f692c8d.jpg)
«В останню путь зі Львова… Встиг доїхати, аби провести тебе в наш рідний Кременчук. Не таку планували зустріч... Але проклята війна, притягнута виродками з московії, вбила тебе… Гравець Національної збірної України, "Будівельника", "Дніпра"..., чемпіон України і як гравець, і як тренер. Навічно президент БК "Кремінь". Люблячий батько, хороший син, патріот своєї країни...», – писав його друг Тарас Деркач.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ffc8d47c9f664405070c0b47aa3a102fa.jpg)
Десятки людей, які знали Віктора Кобзистого, прийшли 2 січня до Свято-Миколаївського собору в Кременчуці, щоби провести його в останню путь. Поховали Віктора Кобзистого на Свіштовському кладовищі.
Із моменту повномасштабного вторгнення від рук росії загинуло щонайменше 184 українські спортсмени.
Фото з відкритих джерел. Із похорону - Телеграф

