Про це 24 Каналу розповіла народна депутатка Наталя Піпа, додавши, що триває обговорення норм, які треба змінювати. Також були зібрані пропозиції від фракцій.
На якому етапі новий законопроєкт
Представники фракцій уже збираються для погодження тексту документа. Головна ідея полягає в тому, щоб або відразу пройти перше та друге читання, або якщо піде все-таки двома читаннями, то щоб було подано якнайменше правок. Це дозволить швидше вийти на погодження,
"Всі розуміють, що ніхто б не хотів посилювати мобілізацію, але сьогодні в нас немає іншого варіанту. Людей, які нас вже так довго захищають на фронті, треба замінювати, треба дати їм можливість повернути до рідних і відпочити", – наголосила Наталія Піпа.
Навколо чого тривають найбільші дискусії
Наразі є пропозицій, які поки не оформлені у вигляді правок. Але з основних норм, які дискусійні, – це скільки місяців треба перебувати в ЗСУ та чи є різниця між просто перебуванням на передовій і виконанням бойових завдань. Це була ключова норма.
Також є питання, які стосуються роботи ТЦК. Звісно, те, що стосується відстрочки. Я знаю всі пропозиції, але бачення, який буде остаточний текст законопроєкту, наразі немає,
– додала народна депутатка.
Крім цього, багатьох цікавить норма, пов'язана з людьми, які є баптистами, мають такі вірування. Їхня кількість в Україні збільшилась. Вони не можуть йти в ЗСУ, але трактування цієї норми наразі розглядають.
Відповідно є розмови про те, що такі люди можуть бути у лавах ЗСУ, але не можуть брати до рук зброю, тобто є розуміння, що це громадяни України, які відповідно до Конституції мають захищати суверенітет держави. Тому цю норму в законопроєкті також обговорюють.
Є питання щодо працівників правоохоронних органів, які перебувають на пенсії. Вони виходять на пенсію дуже рано й часто мають добру фізичну форму, досвід поводження зі зброєю. Ця норма також дискусійна,
– зауважила Наталія Піпа.
Коли у Верховну Раду може потрапити законопроєкт
За словами депутатки, він може бути зареєстрований наприкінці січня або у перших числах лютого. Після цього законопроєкт має пройти погоджувальну раду, тоді буде голосування. Відтак, найкращий варіант, щоб уже зараз були досягнуті домовленості. Якщо депутати все-таки підуть шляхом першого та другого читання, то це займе значно більше часу.
Треба дочекатися тексту законопроєкту. Передбачається, що військовий облік буде іншим, всі списки будуть синхронізовані, іншого шляху у нас немає,
– зауважила Піпа.
Вона додала, що погоджується зі словами керівника арктичної станції "Академік Вернадський", який воював в АТО. Він говорив, що у кожній країні є тільки невелика кількість людей, які готові йти добровольцями та захищати державу. Така ситуація характерна для кожного суспільства.
Сьогодні у нас етап, коли військових та добровольців вже немає. Частина людей мобілізована, в ТЦК справді є дуже обмежена кількість, тому на черзі – введення цього законопроєкту. Держава цю функцію мусить виконати,
– підкреслила народна депутатка.
Новий законопроєкт про мобілізацію: актуальні новини
- Попередню версію законопроєкту повернули Кабінету міністрів. Навколо документа точилися дискусії. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів, що основні зауваження стосувалися обмеження конституційних прав громадян, залучення до війська інвалідів, соціальних гарантій для військовослужбовців.
- У Міністерстві юстицій анонсували нововведення, пов'язане з колишніми в'язнями. Їх пропонують залучати до війська. Наразі законодавство цього не дозволяє. За словами заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, ці люди можуть бути корисними на фронті. Наразі щодо цього питання продовжуються дискусії.
- В Україні пропонують запустити електронний кабінет військовозобов'язаного для актуалізації даних. Чоловіки матимуть час, щоб внести про себе інформацію. Уже далі ТЦК використовуватимуть ці дані у роботі.