Премія імені Максима Рильського: що відомо про скандал із присудженням нагороди Дроздовському
Премія імені Максима Рильського: що відомо про скандал із присудженням нагороди Дроздовському

Премія імені Максима Рильського: що відомо про скандал із присудженням нагороди Дроздовському

У мережі спалахнув скандал навколо державної премії імені Максима Рильського. Літературознавців обурило, що цьогоріч нагороду здобув перекладач Дмитро Дроздовський, якого раніше звинуватили у плагіаті.

Хто став лауреатом премії імені Максима Рильського

Премію імені Максима Рильського щороку присуджують у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів і за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Лауреатів премії за 2023 рік визначили на засіданні 24 січня в У першій номінації нагороду присудили Володимиру Литвинову за переклад з латини на українську мову твору Тускуланські бесіди. Про обов’язки Марка Туллія Цицерона (видавець – видавництво Апріорі).

Зараз дивляться

У другій номінації переможцями стали Дмитро Дроздовський та Ендрю Шеппард за переклад з української на англійську мову збірки творів Ірпінь – мій дім, авторами яких є діти (видавець – видавництво Саміт-Книга).

Члени комітету обирали лауреата у цій категорії з чотирьох перекладів, серед яких були й антології української поезії Сонячні кларнети у перекладі Лаури Ґаравалья та Аннаріти Тавані італійською та французькою мовами.

– Але більшістю голосів перемогу здобула книга Ірпінь – мій дім. На думку членів комітету, хоча це літературний переклад дитячих творів, а не визначних майстрів слова, книга є частиною українського опору, в ній звучать голоси дітей і їхнє ставлення до війни, – пояснили в Держкомтелерадіо.

Реакція на присудження премії Дроздовському

Максим Стріха, науковець і член Комітету з присудження премії імені Максима Рильського, назвав це рішення “вбивством колись поважної премії”.

Він стверджує, що переклад збірки Ірпінь – мій дім не свідчить про професійність Дроздовського, адже тексти там прості та невеликі за обсягом. За словами Стріхи, “на такому ж рівні книгу за кілька днів переклав би кожен сумлінний випускник будь-якої університетської перекладацької спеціалізації”.

Крім цього, науковець звернув увагу, що видавництво Саміт-Книга друкує книжки російською мовою, а Ендрю Шеппард перекладає з російської мови та є редактором журналу британсько-російського товариства Східно-Західний огляд.

– Комітет керувався благородними міркуваннями і прагнув насамперед відзначити дітей Ірпеня, які колективно створили справді дуже важливий документ нашої трагічної доби. Але відзначив натомість працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає. Репутації досі фахової премії імені Максима Рильського завдано тяжкого удару: відтепер нею можна відзначати будь-що і будь-кого, аби лиш це було “вкладено” в потрібну “обгортку”, – написав

Науковець голосував проти присудження премії Дроздовському, а після цього рішення вийшов зі складу Комітету.

Перекладачка Ярослава Стріха проаналізувала переклад книги Ірпінь – мій дім Дмитра Дроздовського та зауважила, що подекуди він майже дослівно збігається з перекладом штучного інтелекту. Ба більше, навіть помилки, стверджує вона.

– Мені сумно, що в журі найбільшої державної перекладацької премії більше не знайшлося людей, спроможних оцінити якість перекладу, і мені сумно, що дітей, постраждалих від війни, експлуатують, щоб Дроздовський знову брехав і робив собі репутацію халтурою, – написала Ярослава.

Журналістка вважає, що присудження премії Дроздовському є ударом по Інституту літератури.

Вона пояснила, що до Комітету з присудження премії імені Максима Рильського входить директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола Жулинський.

Саме комісія Інституту літератури у 2018 році виявила у книжці Дроздовського Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі 64% плагіату.

– Тут варто наголосити, що свою роботу Дмитро Дроздовський виконав саме в Інституті літератури, як його співробітник. Минає 5 років і директор Інституту літератури голосує за премію для плагіатора Дроздовського? В такому разі варто чесно говорити про удар не лише по премії Максима Рильського, а й по Інституту літератури, – наголосила Мирослава.

Зазначимо, що Дроздовського також звинувачували у плагіаті у лютому 2022 року. Тоді львівський літературознавець проаналізував його наукову статтю Українське шістдесятництво: розставляючи крапки. 

Він виявив, що 53% статті Дроздовського належать авторству Тихолоза без жодної вказівки на це. Як доказ науковець оприлюднив  з детальним зіставленням фрагментів тексту.

Позиція Дроздовського

У відповідь на суспільне обуренння заявив, що книга Ірпінь – мій дім є аномальною, оскільки написана в аномальних умовах війни.

Він назвав виданий текст проєктом культурної дипломатії та вдячністю Ендрю Шеппарду, головному редакторові журналу East-West Review.

За словами Дроздовського, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році редакція журналу написала, що засуджує війну й розриває всі відносини з російським світом.

– Позиція М. Стріхи, що це “паразитування на стражданнях дітей” мені не налазить на голову, вибачте. Така книжка – це форма донесення правди про злочини рашизму. Діти, яких бачив на презентації видання, раділи, що їхні історії чують за кордоном, бо вони також хочуть, щоб їхнюправду знали. Сьогодні це важливий голос правди, голос, який може змінити серця, серця, котрі “втомлюються” від України. Коли вони читають такі тексти, то відчувають, що мовчати в такій ситуації неможливо. Хто б і як не втомлювався: повірте, коли читають такі історії, байдужими не лишаються, – написав він.

Крім цього, Дмитро Дроздовський повідомив, що книжку планують презентувати на Лондонському книжковому ярмарку-2024, тож “таким чином ім’я Максима Рильського долучене до доброї та потрібної справи”.

Фото:

Джерело матеріала
loader
loader