Таку думку 24 Каналу висловив дипломат, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, зауваживши, що з діями країни-агресорки можна провести паралелі з тим, що нині робить Іран. Йдеться про постачання для проксі.
"Якщо Росія в деяких речах невинна, а чому хтось намагається дістати іранців? Якщо вони тлумачать Конвенцію про фінансування тероризму, що це умовно "у валізі гроші принести терористам", а все інше – не тероризм, то що тоді взагалі тероризм?" – обурився Клімкін.
Водночас Міжнародний суд ООН відмовився винести конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності Росії за збиття малайзійського пасажирського літака. Це сталося в липні 2014-го року під Донецьком. Як зауважив дипломат, це окремий судовий процес.
Мені ще менше подобається інше рішення щодо Конвенції про заборону расової дискримінації. І коли суд каже, що "заборона Меджлісу – заборонили, але там начебто порушення Конвенції немає", то я фундаментально не згоден з таким тлумаченням міжнародного права,
– наголосив колишній міністр закордонних справ України.
На думку Павла Клімкіна, коли є такі рішення, це означає, що міжнародне право не те, що не діє, а ніби не існує. Це відкриває можливість для будь-яких маніпуляцій та знущання з міжнародного права, яке і так погано працює.
"Є симпатичні моменти, які звинувачують Росію. Ми будемо і надалі їх використовувати, і в подальших процесах, і будемо намагатися діставати Росію в національних судах. Але деякі моменти цих рішень, я вважаю, недолугі, безпорадні й жалюгідні", – наголосив дипломат.
Світ не виграв
За словами колишнього міністра закордонних справ України, можна по-різному тлумачити Конвенцію ООН про фінансування тероризму. Якщо тлумачити документ як 40 років тому, то варто зазначити, що світ змінився. З'явилися інші виклики та загрози.
"Я не вважаю, що ми програли, але і не вважаю, що ми виграли. Від цього рішення світ і міжнародне право однозначно не виграли", – сказав Павло Клімкін.
Що відомо про рішення суду
- Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй 31 січня оголосив вирок за позовом України проти Росії. Його подали у 2017-му році. Мовиться про справу щодо фінансування сепаратистів на Сході у 2014-му році.
- Суд заявив, що країна-агресорка винна, адже не розслідувала фінансову підтримку сепаратистів. Це єдиний пункт у частині звинувачень, який задовольнили.
- Більшу частину звинувачень, які висунув Київ на адресу Москви, визнали необґрунтованими. Так суд вирішив, що постачання бойовикам військової техніки та зброї не підпадає під фінансування тероризму. Окрім того, там заявили, що недостатньо доказів, аби вирішити, чи можна вважати сепаратистів на Сході терористами.
- Суд вважає, що російські силовики могли лише частково порушувати права кримських татар. Дії щодо них та українців, там вважають, найімовірніше, мали політичне підґрунтя. Ба більше, суд не визнав заборону Меджлісу кримськотатарського народу за расову дискримінацію. Також він не призначив репарації, на яких наполягала Україна.