"Склади за Уралом тануть": росіяни почали залучати дивну техніку на фронт

Багато аналітиків робили ставку на те, що саме великі втрати стануть вразливим місцем ворога. Однак, як розповів 24 Каналу колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий, ахіллесовою п'ятою для росіян стали гармати, бронетехніка й танки, компоненти до яких нереально знайти на цивільному ринку.

Активно воюють Т-60

Російські військові компенсують знищені танки у 2 способи:

• самостійно випускають до 20 одиниць на місяць;
• знімають з консервації та стратегічних складів СРСР близько 50 штук щомісяця.

Хоч росіяни перевели танкову промисловість у 3 зміни, вони не можуть виробляти більше зазначеної цифри. Російський "танкопром" вже не незалежний від Заходу – проблеми виникають саме з комплектувальниками, які виробляють здебільшого в європейських країнах. На відміну від дронів, які збираються з цивільних компонентів, куплених у Китаї.

На фронт вже їдуть Т-55 та Т-54, при чому у великій кількості. Нагадаю, що двозначний індекс – це рік прийняття машини на озброєння. Вся дискотека 1980-х вже згоріла, 1970-х догорає. Наразі активно воюють 1960-ті роки, а на заміну готуються машини 1950-х років. Все чекаємо, коли з'являться легендарні Т-34,
– підкреслив військовий.

Загалом окупанти привозять на фронт 70 танків щомісяця, водночас за такий період часу українські військові спалюють від 100 до 150 одиниць.

"Ці мінус 50 танків вони плюсуються кожного місяця. Склади за Уралом тануть – це видно навіть з супутників. Вони зберігаються прямо під тентами, а не в ангарах. Звідти вже більша частина виїхала. Ми знищили всі танки, які були на момент "СВО" та половину стратегічних запасів, які ще Радянський Союз робив", – підкреслив екскомандир роти батальйону "Айдар".

Ситуація часів блокади Ленінграду повторилась

Дикий наголосив, що справи з іншою технікою набагато яскравіші. На фронті були помічені самопальні гібридні "шушпанцери", іншими словами "мотолига" МТ-ЛБ – це багатоцільовий тягач-транспортер з легким протикульовим бронюванням. На "чудо-техніку" була прикріплена гарматна башта, яку росіяни зрізали з корабля.

Востаннє таке було під час блокади Ленінграду. Такого ніхто не чекав, що в них слабким місцем виявляться не втрати особового складу. Були розрахунки, що після певної кількості "цинкових гробів" почнеться певний психологічний надлом. Це було після Бахмуту, а ознакою був бунт Пригожина. Але після нього "цинкові гроби" не спрацювали. Матері замість криків "за що вбили нашого синочка?" просто пішли ставати в чергу за "ладою-калиною",
– зауважив Євген Дикий.

Ахіллесовою п'ятою окупантів стали танки, гармати, бронетехніка та снаряди. Компоненти до яких не можливо знайти на цивільному ринку. За наявності в України БК та військових, росіянам не можна давати "паузу", аби вони не змогли поновити запаси.