Без "зради": про що йдеться в рішенні Міжнародного суду ООН
Без "зради": про що йдеться в рішенні Міжнародного суду ООН

Без "зради": про що йдеться в рішенні Міжнародного суду ООН

Міжнародний суд ООН виніс рішення у справі України проти РФ щодо Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Суд встановив порушення РФ обох конвенцій, але відхилив значну частину вимог України. Проте це рішення є точно унікальним, бо практики розгляду порушень цих двох конвенцій, які були заявлені Україною, раніше не було.

Щодо змісту заяви - і сам Суд на цьому наголосив - вона не стосувалася оцінки характеру збройного конфлікту, який відбувається на території України з 2014 року, взагалі агресивних дій Російської Федерації, застосування сили проти України, законності/незаконності окупації території України. Тому не варто було очікувати, що Суд буде аналізувати ці дії. Тобто, зараз дуже багато говориться про розуміння та тлумачення "Л/ДНР" як терористичних організацій та терористичної діяльності на Донбасі, однак заява не стосувалася оцінки цих питань.

Суд встановив порушення РФ обох конвенцій, але відхилив значну частину вимог України

Якщо подивитись матеріали за 2014-2017 роки, які є у відкритому доступі, то можна побачити дуже багато відсилок до Грузії та подій 2008 року, коли Грузія також зверталася до Міжнародного суду ООН, намагаючись притягнути Російську Федерацію до відповідальності за застосування сили. Проте це не спрацювало. Тож Україна намагалася використати цей приклад і переосмислити це подання.

Серед заявлених Україною вимог по Конвенції щодо ліквідації усіх форм расової дискримінації в контексті Криму було багато тих, які стосуються системної політики Російської Федерації в Криму проти кримських татар, Меджлісу, проти культури, релігії… Це була досить ґрунтовна заява та ґрунтовні порушення. Проте єдине, що було визнано як порушення: заборона використовувати українську мову в освітніх програмах в окупованому Криму.

Суд спирався на звіти моніторингових та міжнародних організацій. І якщо читати цю частину, то, ми бачимо: Суд не заперечує наявність порушень проти населення у Криму, але обсяг поданої інформації та її аналіз не дозволив Суду зробити висновок про расову дискримінацію в контексті Криму. Тобто, не відкидається, що це має місце, але рамка Конвенції була дуже вузькою, і потрібно було провести дуже серйозну роботу, аби довести, що це був рівень расової дискримінації.

Щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, Суд визнав лише відсутність реакції РФ на звернення України про необхідність розслідувати фінансові потоки та відповідальність окремих осіб. Це процедурний аспект щодо взаємодії з іншими державами задля недопущення фінансування тероризму.

Річ у тім, що багато пунктів в заяві України стосувалося конкретних фактів та дій, однак фокус дуже сильно зміщувався на події, які відбувалися на Донбасі, на катастрофу MH-17, обстріли Маріуполя, Краматорська… Йшлося про дослідження конкретних дій самопроголошених "Л/ДНР" і окремих фактів нападів на українських посадовців. Проте Суд наголосив, що фінансування тероризму є окремим злочином від вчинення терористичної діяльності. Тобто, коли ми говоримо про фінансування тероризму, весь акцент має бути на фінансові потоки, активи, які можуть бути використані для фінансування терористичної діяльності.

...єдине, що було визнано як порушення: заборона використовувати українську мову в освітніх програмах в окупованому Криму

Українська сторона намагалася зарахувати до фінансування тероризму усю допомогу, яку РФ надавала з 2014 року самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР". Але, на думку Суду, не було наведено достатніх доказів фінансування тероризму РФ саме в розумінні Конвенції.

Тим не менш, формально, ми отримали визнання РФ порушником конвенцій щодо ліквідації усіх форм расової дискримінації та боротьбу з фінансування тероризму (хоча й по невеличкій частині від заявлених вимог). Принаймні це означає увагу органів ООН до РФ, бо це той майданчик, де Російська Федерація залишається суб’єктом і продовжує діяти. Тобто, на міжнародному рівні будуть звертати увагу на розслідування фактів фінансування терористичної діяльності, виконання ордера Суду щодо української мови на території Криму, щодо відновлення діяльності Меджлісу… І буде здійснюватися відповідний тиск.

Аліна Павлюк, адвокат Української правової консультативної групи

Теги за темою
Крим ООН
Джерело матеріала
loader