У дебатах взяли участь віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс Схінас та міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми бачимо, що цей рік буде вирішальним. Росіяі надалі намагатиметься дестабілізувати наш континент. Ми усвідомлюємо небезпеку дезінформаційних кібератак та інших спроб послабити нас. Наша демократія зараз - це уряди. Ми також думаємо про наших громадян, ми повинні гарантувати їм доступ до актуальної та правдивої інформації, щоб зберегти демократію в безпеці», - заявила бельгійська прем’єр-міністерка.
«Кремль використовує дезінформацію для введення в оману громадян Євросоюзу, розколу, поляризації та використання вразливостей наших суспільств, зрештою, для дестабілізації європейської демократії», - підтримав її думку віцепрезидент Європейської комісії Схінас.
Він згадав про численні спроби втручання в демократичні процеси та системи в Європейському Союзі та по всій Європі, що були визнані та задокументовані в доповіді спеціального комітету Європейського парламенту. Зокрема, про тісні контакти, включно з організованими візитами, між російськими посадовцями та представниками групи каталонських сепаратистів в Іспанії та проплаченими кампаніями в соціальних мережах на підтримку Брекзиту.
Комісія пропонує ухвалити так званий пакет захисту демократії, до якого увійдуть шість ініціатив, усі вони базуються на законодавчих актах ЄС. Йдеться про директиву, яка встановлює загальні стандарти прозорості та підзвітності для представництва інтересів від імені своїх країн. А також про Європейський закон про свободу ЗМІ, криміналізацію корупційних явищ, включно зі зловживанням впливом та владою. Нарешті, Закон про цифрові послуги, який дозволить увімкнути та застосувати регуляторні інструменти проти платформ і тих, хто відмовляється співпрацювати з ЄС, щоб захищати громадян Європи від російської дезінформації.
Резолюція на основі пропозицій комісії буде винесена на голосування в парламенті у четвер.
Як повідомляв Укрінформ, європейські ЗМІ оприлюднили розслідування, що показує, як латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок (Російський союз Латвії) як мінімум з 2005 року звітувала про свою діяльність перед співробітниками Федеральної служби безпеки Росії, просила у них кошти на проведення заходів. У 2005 році вона вже листувалася зі своїм куратором - на той момент це був співробітник УФСБ Санкт-Петербурга Дмитро Гладей, який продовжував працювати зі Жданок до 2013 року.
74-річна Жданок була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 рік, 2019-го знову стала євродепутатом. Зараз Європарламент проводить своє внутрішнє розслідування цієї справи.