Як високопосадовці Головного управління Нацполіції Києва ховають “наколядоване” від НАЗК

Нещодавній скандал із виявленням необґрунтованих активів на 3,9 млн грн керівника управління боротьби з наркозлочинністю Головне управління Національної поліції (ГУНП) Києва Олександра Дибова, свідчить, що поліцейська система не пройшла у свій час очищення та потребує перезавантаження.

Адже таких керівників у поліції, які приховують свої активи, не мало, зазначає Мартина Богуславець, виконавча директорка антикорцентру ІЗІ. До прикладу, те ж саме ГУНП міста Києва. Аналогічний підрозділ, як і управління боротьби з наркозлочинністю. Тільки цього разу йдеться про відділ контролю за обігом зброї.

На тлі обговорень законопроєкту про зброю та повноважень поліції у цій сфері ми проаналізували керівників поліції, які забезпечують контроль за обігом зброї, та виявили тих, на кого НАЗК могло би звернути увагу і провести повний моніторинг декларацій.

Статки головного “зброяра” Києва

Квартира у Києві – за 15 тис. грн, автомобіль Volkswagen Touareg – за 3 тис. грн. І це не про оренду. За такі гроші купує нерухомість і рухомість родина поліцейського, начальника відділу контролю за обігом зброї ГУНП міста Києва Юрія Неруха.

Юрій Нерух вже понад 20 років працює в правоохоронних органах. Проте найкраще справи вгору у нього пішли у 2022 році, через рік після призначення начальником відділу контролю за обігом зброї поліції Києва. Про це свідчить декларація правоохоронця.

Так, у 2022 році на дружину поліцейського Жанну Нерух, яка не мала офіційних доходів, оформили квартиру в Києві площею 94,8 кв. м із, вочевидь, занижченою в сотні разів вартістю – лише 15 тисяч гривень, а також Volkswagen Touareg 2016 року за 3 тисячі гривень. Ринкова вартість такої автівки становить понад 20 тисяч доларів – у 250 разів дорожче, ніж купила сім’я Нерух.

Як родині поліцейського вдається укладати такі вигідні угоди з цінами на майно у сотні разів нижчими від ринкових? Чи є зв’язок між купівлями і посадою головного поліцейського-“зброяра” Києва?

Отож, Юрій Нерух полюбляє нерухомість: на кінець 2022 року він із сім’єю задекларував 5 земельних ділянок у Черкаській і Київській областях, 4 квартири в Києві, будинок у Черкаській області, а також рухоме майно – авто за 3 тисячі гривень та 450 тисяч гривень готівки.

І це все – на зарплату поліцейського, адже як свідчать декларації, доходів інші члени родини із 2016 року не мали.

Що не так у деклараціях?

У 2018 році родина Неруха має дохід у 136 тисяч гривень та не має заощаджень. При тому його донька купує автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року за 49 тисяч гривень, батько не декларує автівку. Ринкова ціна такої автівки стартувала від 12 тисяч доларів.

Декларування автомобілів у той час по 49 тисяч гривень – стара схема, яка дозволяла чиновникам уникати питань щодо доходів, а також розраховуватися готівкою за покупки до 50 тисяч гривень.

Перші заощадження, згідно з декларацією, з’являються у Юрія Неруха у 2019 році – 70 тисяч гривень готівки при зарплаті у 206 тисяч гривень. У наступні роки в сім’ї поліцейського готівки стає більше: у 2020 році – 145 тисяч гривень, у 2021 році – 250 тисяч гривень і найцікавіше, у 2022 році – 450 000.

Так, у 2022 році “завзброєю” Києва при доході у 935 тисяч гривень зумів придбати квартиру, що коштує від 3 мільйона гривень на вторинному ринку, автомобіль, що за цінами на автомайданчиках стартує від 750 тисяч гривень, виплатити 200 тисяч гривень кредиту та ще й на 200 тисяч гривень збільшити заощадження у готівці.

Про те, що в декларації “щось не так”, демонструє проста математика: 935 000 – 200 000 (кредит) – 200 000 (заощадження) = 535 000. Цих коштів не вистачило б навіть на придбання Volkswagen Touareg, вказаного в декларації, не враховуючи ще квартиру на майже 100 квадратів та витрати на проживання родини.

Які схеми використовують, щоб не потрапити під моніторинг НАЗК

Нерідко чиновники мають два варіанти декларування майна, дорожчого від офіційних доходів. Перший – коли вартість квартири, авто “невідомо” або “член сім’ї не надав інформацію”. Однак для “свіжих” декларацій такий варіант дуже ризиковий, оскільки це збільшує вірогідність повної перевірки декларації НАЗК.

Другий – заниження вартості майна. Оскільки у деклараціях не логічно показувати, що вартість придбаного майна перевищує офіційні доходи сім’ї у рази, ціни таких покупок суттєво занижують.

Адже у разі декларування майна, що є більшим за вартістю, ніж доходи, у НАЗК можуть виникнути питання щодо наявності необґрунтованих активів. Зокрема, як із колегою Неруха по Київському ГУНП – начальником управління боротьби з наркозлочинністю Олександром Дибовим, в якого виявили 3,9 млн грн необґрунтованих активів.

Таким чином аналіз декларацій начальника відділу контролю за обігом зброї ГУНП міста Києва Юрія Неруха демонструє, що заощадження та загальні офіційні доходи поліцейського і його родини можуть бути значно нижчими, ніж реальна вартість набутих активів.

Реформа Нацполу давно назріла

Припинити практику системних корупційних схем у поліції зможе тільки повне перезавантаження органу, із декількома етапами фільтрації.

У 2024 році, згідно з ДАП, повинен бути ухвалений законопроєкт про відбір на керівні посади в поліції за результатами незалежного конкурсу.

Це також і вимога міжнародників. Зокрема, прозора система кадрового відбору – серед першочергових реформ із листа Білого дому.

Нині ж ми спостерігаємо затягування із розробкою законопроєкту, який повинен містити три ключові кроки.

Перший. Конкурс на посаду голови Нацполу та його заступників. У складі конкурсної комісії з відбору керівництва Національної поліції повинні бути представники міжнародних організацій (з переважаючим правом голосу) та українські експерти. Інакше існує ризик проведення формального конкурсу. Тим більше, що відповідальні за новий законопроєкт про конкурс до поліції є МВС та Нацпол. Так би мовити, реформа поліції руками самої поліції.

Другий. Конкурси в регіонах. Запровадження конкурсної процедури на вищі посади до територіальних підрозділів за прикладом відбору керівництва Нацполу дозволить припинити ротації голів ГУНП із регіону в регіон.

Третій. Перевірка на доброчесність із детальним аналізом декларацій, вартості майна, способу життя правоохоронця і його родини. Адже два вищезазначені приклади свідчать, що перевірку на доброчесність пройдуть далеко не всі.

Допоки ж, без реальних кроків у напрямку реформування Нацполу, у нас залишатимуться на посадах “Тишлеки” із російським громадянством дружин, генерали “Щадила” із маєтками та виходом до води, “Іщенки” із багатими тещами.

Автор:  Мартина Богуславець, виконавча директорка антикорцентру ІЗІ

Джерело: Українська правда

Tweet