Коли метро поїде на Теремки. Чи реально відновити тунель за шість місяців?
Коли метро поїде на Теремки. Чи реально відновити тунель за шість місяців?

Коли метро поїде на Теремки. Чи реально відновити тунель за шість місяців?

Коли метро поїде на Теремки. Чи реально відновити тунель за шість місяців?

Наміри київської влади та КП «Київський метрополітен» (КМ) запустити поїзди метро за півроку спричинили неоднозначну реакцію в суспільстві й експертному середовищі. Почали з’являтися різні прогнози щодо термінів відновлення — від кількох років аж до… ніколи, в сенсі що треба будувати нову гілку до Теремків із нуля. Паралельно мережа зарясніла повідомленнями про аварійний стан інших ділянок, зокрема й мосту Метро. В наш і без того напружено-стресовий час такі повідомлення не додають спокою, тому вкрай важливо, щоб громадяни були максимально обізнані щодо стану речей і могли самостійно зробити відповідні висновки.

Щоб відповісти на найгостріші запитання я проаналізував інформацію й поговорив з першоджерелами.

Куди веде «Автострада»?

Перші претензії громадськості до київської влади, зокрема до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та КМ, фокусувалися в запитанні: чому відновлення синьої гілки доручили групі компаній «Автострада», яка не має жодного досвіду в будівництві метро?

Насправді «Автострада» — компанія відома, але у вузькому колі фахівців. Досить сказати, що вона будувала лівобережну розв’язку Дарницького мосту в Києві, яка була запущена вже під час великої війни, 6 липня 2023 року, й коштувала 1,1 млрд грн із державного бюджету (не пам’ятаю, щоби хтось ходив із пікетами стосовно цього під КМУ й ОП).

Із 2022 року саме «Автострада» будує мостовий перехід через Дністер Ямпіль—Косеуць до Молдови завдовжки 1409 м і з висотою опор (їх 24) до 50 м, загальна вартість проєкту — 3,4 млрд грн.

«Автострада» також зводить новий міст через Десну в Чернігові. Хоча старий (зруйнований росіянами) міст 1956 «року народження» відновили, він витримає не більш як два роки експлуатації. Новий мостовий перехід матиме довжину 628 м, із яких монолітний залізобетонний прогін — найдовший в Україні (122,5 м) — уже побудовано. Вартість проєкту — 4,8 млрд грн, профінансували його міжнародні донори.

Крім того, «Автострада» з 2023 року бере участь у будівництві водогону на Дніпропетровщині загальною протяжністю понад 144 км, а також багатьох інших інфраструктурних об’єктів. Принаймні очевидно, що київська влада має справу не з фірмою-прокладкою, а з потужною групою компаній, яка виконує повний комплекс робіт від проєкту до будівництва готового об’єкта, має власну техніку, обладнання та фінансові ресурси й не залучає сторонніх підрядних організацій.

Що робитимуть між «Либідською» й «Деміївською»

(Далі викладено інформацію з розмови з головою ради директорів ГК Владиславом Скальським, головним інженером проєкту Ігорем Гелетюком і директором із промислового та підземного будівництва Акімом Хохловим.)

«Автостраду» було залучено до відновлення синьої гілки на законних підставах — відповідно до постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, яка дозволяє укладати прямі договори в умовах воєнного часу без проведення тендеру. За умовами договору ГК з КП КМ «Автострада» власним коштом виконує підготовчі роботи та виготовляє проєкт і лише тоді отримує 21 млн грн від «Київського метрополітену».

Підготовчі роботи включають стабілізацію наявного тунелю зсередини на довжині 80 м за допомогою металевих риштувань (це вже зроблено). Зараз відбувається буріння паль, на яких триматиметься так звана розвантажувальна плита із залізобетону, — на ній згодом працюватиме важка техніка. Остання забиватиме з двох боків від тунелю систему паль (так званих буросічних), які утворять суцільну стінку, що утримуватиме не лише ґрунт, а й воду від потрапляння в майбутній котлован. Аналогічно буде здійснено ґрунтоукріплення з торців котловану палями та хімічними засобами, які також не пропускатимуть воду. Це доволі складне завдання, що вимагатиме підбору засобів укріплення залежно від конкретної ситуації з ґрунтами.

Довжина тунелю, який буде замінено, становить 27 м. Тут тунель зазнав деформації (цей показник визначили фахівці КНУБА за допомогою 3D-сканування). До цієї ділянки будівельники дістануться згори, виривши котлован завглибшки 16 м: до тунелю — 8 м, сам тунель — 6 м і підкладка з піску та гравію під майбутній тунель завтовшки 2 м. Але доти необхідно ще перекласти більш як 200 мереж, що проходять по «плямі» будмайданчика, — знайти їх господарів і домовитися з ними.

Ці роботи планують завершити до березня й паралельно розробляють проєкт, у якому буде визначено повну вартість робіт. Найтриваліший етап — проходження державної експертизи проєкту, на яку відповідно до ДБН відведено 45 днів.

Далі будівельники розберуть старий тунель і віділлють новий монолітний із залізобетону, прямокутний у перерізі (так простіше й дешевше). Але й це ще не все. Заплановано укріпити наявний тунель ізсередини «залізобетонними сорочками» — на 20 м у бік «Деміївської» та на 27 м у бік «Либідської».

Усі види робіт — стандартні, й ГК уже виконувала їх на різних об’єктах. До того ж нині в компаніях працює понад тисячу спеціалістів, які мають досвід будівництва метрополітену, — це колишні співробітники ПрАТ «Метробуд», АТ «Київметробуд», Проєктного інституту «Укрметротунельпроєкт». Фактично «Автострада» — це зараз єдина компанія, що має всі необхідні ресурси для відновлення метро на Теремки.

Під кінець зустрічі Владислав Скальський вимовив слова, які хочу навести повністю: «Відновлення метро — стратегічне завдання для компанії. Адже метрополітен є об’єктом подвійного призначення, який виконує надважливі функції: транспортну та захисну, надійно укриваючи людей під час обстрілів».

Отже, жодних нездоланних технічних чи інженерних бар’єрів на шляху реалізації проєкту немає. Проте є інші.

Пошуки чорної кішки в темному тунелі

Завідувачка сектору біологічних, ветеринарних та ґрунтознавчих досліджень Інституту судових експертиз імені Бокаріуса Вікторія Булавіна в ефірі «Ми — Україна» повідомила: «Зараз у тунелі демонтували рейки, його тимчасово підтримують підсилюючими конструкціями для запобігання погіршенню ситуації. На цю мить досудовим розслідуванням видано три експертизи, в тому числі й експертизу хімічних мінералів, яка встановила, що безконтрольне потрапляння води в тунель відбувалося протягом 5–10 років. Цей процес триває й нині».

Тобто поки будівельники ведуть підготовчі роботи та копають котлован на глибину 16 м, хтось «копає глибше» — під київську владу. У продовження фахівчиня додала: «Стан тунелю не відповідав вимогам пожежної безпеки, відповідальність за це несе керівник «Київського метрополітену». До того ж не було впроваджено систем раннього виявлення НС на небезпечних ділянках і об’єктах підвищеної небезпеки».

Якщо уважно вчитатися, виникає певне нерозуміння сказаного. Наприклад, що таке «безконтрольне потрапляння води в тунель»? Чи означає це, що метрополітен міг контролювати потрапляння води в тунель, але не контролював!? І що все-таки показала експертиза — п’ять чи 10 років «потрапляння»?

Далі більше, себто «глибше»: «стан тунелю не відповідав вимогам пожежної безпеки». Перепрошую, але контроль над станом пожежної безпеки в Україні здійснює Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), підпорядкована МВС, тим паче на стратегічному об’єкті, яким є метрополітен. Отже, питати та притягувати до відповідальності слід насамперед начальника ДСНС і міністра внутрішніх справ, чи не так?

Не дуже зрозумілою є й термінологія. Приміром, що таке небезпечні ділянки й об’єкти підвищеної небезпеки в метрополітені? Якщо такі знайдуться в метро, то його слід терміново закривати! Що, власне, й ініціювало керівництво метрополітену, коли тунелем пішли тріщини. Про це детально писало ДТ.

Зрештою, пасаж фахівчині з біологічних, ветеринарних та ґрунтознавчих досліджень про відсутність систем раннього виявлення НС свідчить радше про незнання предмета. Поясню. Такі системи встановлюють для моніторингу динамічних процесів, наприклад, концентрації отруйних речовин у повітрі, рівня радіації або ж рівня легкозаймистої речовини чи тиску в резервуарі. Натомість тунель є статичною конструкцією, і постійно контролювати вимірювальними датчиками його стан виглядає якось недолуго. Єдиний документ, який установлював правила улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і надавав вичерпний перелік об’єктів, що обов’язково підлягають такому улаштуванню, — наказ Мінчорнобиля №288 від 15 травня 2006 року — на сьогодні скасовано. Але що прикметно — в цьому переліку метрополітену не було.

Не розгойдуйте човен — і без того штормить

Ситуація з «експертними висновками» дещо прояснюється, коли знаходиш її джерело — марафон «Єдині новини». Де після висновків фахівчині подають іще «обнадійливішу» новину: «Засновник і голова Офісу трансформації (прізвища не згадую, щоб не робити зайвої реклами. — О.С.) переконаний, що цей тунель можуть узагалі закрити, а на заміну йому збудувати новий. На це, за його словами, піде «два-три-п’ять років». Якими є підстави для такого висновку — невідомо.

Отже, провідні телеканали країни подають суспільству інформацію від осіб, які, м’яко кажучи, не є професіоналами в галузі будівництва й експлуатації метрополітену, натомість беруть на себе сміливість робити дуже категоричні висновки, не наводячи водночас достатніх (щоб не сказати — жодних) аргументів.

Іще 8 грудня 2023 року міська прокуратура повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці, що Головне управління Національної поліції в місті Києві відкрило кримінальне провадження щодо службової недбалості посадових осіб «Київського метрополітену», але його результати чомусь коментують не слідчі та прокурори, а експерт із біологічних та ветеринарних досліджень. Усе це мимоволі наводить на думку, що екстраординарна ситуація, через яку в напрузі перебувають і сотні тисяч киян, і транспортники столиці, стала лише приводом для центральної влади, щоб зайвий раз пригнобити непідконтрольного офісу президента київського мера.

Сподіваюся, читачі мають достатньо інформації, аби визначитися, хто чимдуж гребе, а хто лише кричить: «Не туди гребете!». Сьогодні, в бурхливому морі війни, вочевидь убивчо зводити політичні рахунки.

Джерело матеріала
loader
loader