За волею Кремля․ Як Росія розпалює "зернові війни" проти України руками польських фермерів
За волею Кремля․ Як Росія розпалює "зернові війни" проти України руками польських фермерів

За волею Кремля․ Як Росія розпалює "зернові війни" проти України руками польських фермерів

Євросоюз охопили страйки фермерів проти, на їхню думку, завищених вимог до якості продукції. Попри масовий характер таких страйків у ЄС, чи не найбільше уваги привертає до себе ситуація в Польщі. Після нетривалого затишшя польські фермери знову взялися блокувати кордон з Україною.

З 11:00 9 лютого польські фермери заблокували рух на пропускному "Рава-Руська – Гребенне" в обидва боки. Також мітинг розпочався і на пункті "Медика – Шегині". З 12 лютого під блокаду потрапить пропускний пункт "Угринів – Долгобичув".

Польські фермери заявляють, що буцімто вдаються до таких заходів через політику Євросоюзу і польського уряду щодо української агарної продукції. Якщо коротко, то мова йде про те, що на польських аграріїв діють вимоги ЄС, а на Україну ще ні, проте транзит дозволений. Українське зерно, яке вирощене не за вимогами ЄС, є дешевшим за собівартістю, ніж те, яке вирощене аграріями Євросоюзу.

Здавалося б, проблема цілком зрозуміла, та й вимоги теж. Однак є чимало нюансів. Серед яких насамперед "рука Кремля", яка залучена у ці процеси здавна, адже блокування кордону – це не лише про аграрні перевезення, але й про уповільнення надходження критично потрібних для фронту товарів та погіршення відносин між Україною та Польщею.

То ж про те, чому насправді польські фермери блокують кордон, кому це вигідно та чому в ЄС діють подвійні стандарти щодо зерна – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Українське – погане, про російське мовчимо

Версія, яку озвучують організатори блокади польсько-українського кордону полягає в тому, що дешевше українське зерно обвалює європейські ринки і завдає збитків аграріям, які докладають більше зусиль для вирощування зерна, щоб виконати всі вимоги ЄС. Тобто в час, коли умовні італійські фермери страйкують загалом проти політики ЄС, польські мітингувальники націлилися конкретно на Україну.

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала можливість експортувати свою аграрну продукцію через польський кордон без спеціальних дозволів на перевезення. Скасування необхідності отримання дозволу пояснювалося тим, що в Україні війна, а морські порти заблоковані. Питання експорту зерна з України було важливим не лише для нашої країни, але й для світу, якому загрожувала продовольча криза.

Тепер же аргумент про війну в Україні не діє. Ба більше, тепер українське зерно польські фермери вважають своєю головною проблемою.

Наш терпець увірвався. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року є неприйнятною для всієї аграрної спільноти. Крім того, пасивність польської влади та декларації про співпрацю з Єврокомісією і заяви про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з України не залишає нам іншого вибору, окрім як оголосити загальний страйк,
– заявила профспілка фермерів "Солідарність".

Але є серйозне "але". Говорячи про ввезення агропродукції, вирощеної поза межами ЄС, польські фермери говорять тільки про українську. Однак на ринку ще є Росія, яка досі спокійно експортує зернові культури до Європи, оскільки аграрна сфера країни-терориста досі не підпадає під санкції Євросоюзу.

Після початку повномасштабної війни Росія не тільки залишилася на світовому аграрному ринку, але й зміцнила свої позиції. Український експорт спершу був неможливий через блокаду портів, потім хоч і відбувався, але в менших об'ємах. Натомість чимало українського зерна викрали росіяни.

Наприклад, у 2022 році Польща імпортувала понад 6 140 тонн зерна з Росії, а за перші 5 місяців 2023 року – 5 870 тонн. Тобто російське зерно, яке також не вирощується за вимогами ЄС і потрапляє на європейський ринок, не викликає жодних питань у польських аграріїв.

І, звісно, це відбувається не просто так.

Антиукраїнські партії на місці

Тільки в грудні 2023 року польські фермери завершили блокаду українського кордону, натомість уряд пообіцяв провести переговори щодо змін, яких так вимагали мітингувальники. Переговорний процес розпочався у січні 2024 року.

Однак тепер аграрії кажуть, що їм увірвався терпець, тому вони знову повертаються до практики блокади. Це відбувається на тлі загального страйку аграріїв у країнах Євросоюзу.

Та польський протест вирізняється з-поміж інших конкретним спрямуванням проти українських аграріїв.

Восени 2023 року головним організатором блокади був Рафал Меклер – член ультраправих організацій з антиукраїнськими поглядами, голова люблінського осередку ультраправої та антиукраїнської партії "Конфедерація". Він неодноразово звинувачував українців у нібито невдячності полякам, уряд – у більшій підтримці українських громадян замість польських.

Маклер поширював також наративи про те, що хоч у Польщі немає війни, тамтешня економіка ніби в гіршому стані, ніж воююча Україна, і винні в цьому нібито недобросовісні українські перевізники.

Водночас реагуючи на новину про смерть українського перевізника на кордоні, Меклер згадав про загибель двох поляків у Пшеводуві через падіння ракети під час масованого удару росіян по Україні. Тобто в час поки офіційна Польща заявляє, що українська ракета не впала б на її територію, якби не дії Росії, Меклер прямо звинувачує нашу країну в загибелі двох співгромадян.

Зараз Меклер нібито не є організатором нової блокади українського кордону, проте у своїх соцмережах публікує фото з протесту та наголошує, що перевізники підтримують аграріїв. Тобто антиукраїнська партія повністю підтримує блокування кордону.

Рафал Маклер
Рафал Маклер хизується світлинами з нової блокади кордону з Україною / фото з соцмереж політика

Питання тут не тільки в агропродукції. Зерно тут виступає не як основна перепона, а тільки привід для нового епізоду дестабілізації. Кремль продовжує вести свою гру через власні агентурні мережі в Європі.

Як працює російська агентурна мережа в Європі

Ще опісля минулорічної блокади кордону польськими перевізниками, ютуб-канал "Бути чи" опублікував розслідування щодо російських агентурних мереж у Європі, зокрема Польщі.

Росія веде гібридну війну проти Європи: дивіться відео

Зокрема автор зауважує, що лідер партії "Конфедерація", членом якої є Меклер, Януш Корвін-Мікке, має заплямовану репутацію. Наприклад, він мав зустріч з гауляйтером тимчасово окупованого Криму Сєргєєм Аксьоновим.


Кроквін-Мікке на зустрічі з посіпакою Путіна Аксьоновим в окупованому Криму / Скриншот

Частина листувань Усовського щодо фінансування агентурних мереж у Польщі / Фото InformNapalm

Тобто "Табір Великої Польщі" – російська агентура у Польщі. У розслідуванні "Бути чи" йдеться, що фінансував осінні мітинги на кордоні Криштоф Толвінський – агробізнесмен та член "Конфедерації". Він же має зв'язки з Матеушем Піскорським, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії.

Та все ж, проблема не тільки у Польщі, адже російські агентурні мережі зокрема діють в Угорщині, Німеччині, Швеції та в балканських країнах. Однак Польща є одним із ключових союзниць України і розхитування негативних настроїв у відносинах між країнами точно вигідне тільки Кремлю, але ні Польщі, ні Україні.


Агентурні мережі росіян у Європі / Скриншот

Як засипати антиукраїнські настрої зерном?

"Конфедерація" та інші агентурні мережі росіян у Польщі поширюють пропаганду за російськими методичками.

  • Серед ключового – поки Польща затягує паски, а економіка страждає від санкцій, українці шикують. Наприклад, Меклер поширював фейки про те, що на черзі на в'їзд в Україну лише люксові автомобілі.
  • Уряд Польщі звинувачують у більшій підтримці українців, ніж поляків. Та й взагалі владі закидають "українізацію" Польщі.
  • Водночас пропаганда антиукраїнських агентів стверджує, що воююча країна живе краще, ніж мирна Польща, у всіх бідах країни звинувачують українців. Включно з ракетою у Пшеводуві.

Для підкріплення негативного сталення до України та українців, "конфедерати" апелюють до Волинської трагедії та інших історичних конфліктів.

Та крім заяв, агентурна мережа створює видимість реальної загрози з боку України. Апелювати взялися до зерна, яке нібито призводить до того, що польські аграрії втрачають прибутки і можуть взагалі збанкрутувати.

Але про російське зерно, яке також не відповідає стандартам ЄС і потрапляє на польський ринок "Конфедерація" і Ко воліє мовчати. То може проблема не в зерні, а лише в бажанні засипати ним антиукраїнську пропаганду?

Чому українці та поляки ведуться на пропаганду?

Праця агентурних мереж Росії створює доволі цікаву ситуацію – організатори подібних блокад звинувачують Україну у своїх бідах, значна частина українців погоджуються з цим і вважає, що дії офіційного Києва дійсно можуть викликати обурення і призводити до таких мітингів. Водночас серед польського населення така пропаганда формує загалом погане ставлення до українців, а не окремо до української влади.

Причинами такої довіри до пропаганди з обох боків є кілька факторів:

  • спекуляція на історії у частини польського суспільства формує негативне ставлення до українців через "історичну провину";
  • чимало українців пам'ятаючи те, як Польща з першого дня вторгнення відкрила свої кордони для наших співвітчизників та відчуваючи особливу вдячність, переконана, схильна вірити, що проблемами наших відносин є саме дії української влади.
  • водночас Росія вміло спекулює на цих моментах і в результаті отримує зменшення довіри до українських інституцій та розкол суспільства та намагається зробити все, аби Україна втратила союзника.

Тобто так звана "зернова війна" негативно впливає на польсько-українські відносини і на внутрішні дискусії суспільств обох країн. І якщо в Україні це лише провокує дискусії на тему "хто має рацію?", то у Польщі проблема більша.

Організатори блокування українських кордонів зовсім не приховують своєї антиукраїнської позиції. Ми вже місяцями є свідками бурхливої діяльності п'ятої колони у Польщі. А все ж це є загрозою для нас, адже Польща є одним із колючових союзників та патрнетів нашої держави.

Руками п'ятої колони Росія веде гібридну війну проти Європи, намагаючись її розділити та ослабити, зробити все для того, аби перемогти у війні проти України, зализати рани і йти далі.

Теги за темою
Польша
Джерело матеріала
loader
loader