Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час боїв в Маріуполі мирних жителів мінімум у 8 тисяч осіб. Про це йдеться в опублікованому організацією розслідуванні наслідків облоги і штурму Маріуполя російськими військами в перші місяці війни.
Розслідування основане на 240 інтерв'ю Human Rights Watch та Truth Hounds, провідної української правозахисної організації, з переважно переселенцями з Маріуполя, а також на аналізі понад 850 фотографій та відео, документів та десятків супутникових знімків, проведених Human Rights Watch та архітектурно-криміналістичної групи SITU Research (вона раніше моделювала такими методами місця розстрілів у Бучі та обстрілу вокзалу у Краматорську у квітні 2022 року).
Відзначається, що групи детально задокументували 14 нападів, в результаті яких було пошкоджено або зруйновано 18 будівель, в результаті чого загинули і отримали поранення цивільні особи. До них належать напади, в результаті яких постраждали дві лікарні, Міський драматичний театр, склад продуктів харчування, пункт роздачі гуманітарної допомоги, супермаркет і житлові будинки.
"У ході цих нападів Human Rights Watch і Truth Hounds або не виявили жодних доказів української військової присутності всередині або поблизу постраждалих споруд, або лише незначну військову присутність, що робить їх явно незаконними", - наголошується в доповіді.
Серед висновків Human Rights Watch:
Аналіз супутникових знімків, фотографій і відео головних кладовищ міста показав, що в період з березня 2022 року по лютий 2023 року в Маріуполі було поховано понад 10 000 осіб. Порівнюючи зростання могил з нормальним рівнем смертності в місті, групи підрахували, що в результаті бойових дій або з причин, пов'язаних з війною, загинули не менше 8000 чоловік, хоча скільки з них цивільних - невідомо, наголошується в розслідуванні.
При цьому дана оцінка є консервативною і загальне число загиблих може бути значно вище: в деяких могилах знаходилося кілька тіл, а деякі останки, швидше за все, були поховані під руїнами. Деякі все ще поховані у стихійних могилах, а інші, можливо, померли пізніше з причин, пов'язаних з війною. Деякі родичі зниклих безвісти досі шукають своїх близьких.
Тисячі людей отримали поранення, багато з яких втратили кінцівки, зір, слух або пам'ять, в тому числі в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами.
Також, як йдеться у доповіді, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.
У доповіді також вказані 17 підрозділів російських і пов'язаних з Росією сил, які діяли в Маріуполі в березні і квітні 2022 року, в розпал бойових дій, а також вказані люди, які в силу командної відповідальності можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за військові злочини, пов'язані з незаконними нападами і можливим блокуванням гуманітарної допомоги та евакуації.
Список очолює президент Володимир Путін, за ним міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов і ще кілька генералів.
У числі осіб, які не входять у військову вертикаль командування, але несуть, як вважає Human Rights Watch, командну відповідальність за військові злочини в Маріуполі, перераховані двоє чеченських керівників – Рамзан Кадиров і Адам Делімханов – і глава "ДНР" Денис Пушилін.
Ситуація в Маріуполі
За даними мерії Маріуполя, з початку повномасштабної війни в місті було пошкоджено 90% життєво важливої інфраструктури.
В результаті нападу військ РФ було вбито близько 22 тис.мирних людей. Восени 2022 року повідомлялося, що близько 200 тис.жителів міста виїхали на підконтрольну частину України.
Водночас окупанти намагаються створити видимість мирного життя в місті. Так, нещодавно німецький журналіст зняв репортаж про життя в окупованому Маріуполі, де подав ситуацію за канонами роспропаганди. Він заявив, що місто відновлюється, жителі налаштовані проросійськи і опору в місті не спостерігається.