Сенсація хокейної збірної у Польщі: тепер чекаємо на диво у Словаччині
Сенсація хокейної збірної у Польщі: тепер чекаємо на диво у Словаччині

Сенсація хокейної збірної у Польщі: тепер чекаємо на диво у Словаччині

Команда Дмитра Христича виграла третій етап олімпійського відбіркового турніру

Збірна України з хокею здійснила міні-подвиг, пробившись до вирішального раунду кваліфікації Олімпійських ігор Мілан-2026. Команда виграла кваліфікаційний турнір за участю збірної Польщі, яка входить до Топ-дивізіону й, до того ж, була господаркою змагань. Тепер наша національна дружина має здійснити грандіозний подвиг і потрапити на Ігри у боротьбі з командами зовсім іншого рівня.

У польському місті Сосновець завершився турнір у рамках 3-го етапу кваліфікації Олімпійських ігор, переможцем якого стала збірна України. Завершився – сенсаційно, з урахуванням того, що збірна України виступала у найнижчому серед усіх учасників третьому за рангом дивізіоні чемпіонату світу, з одним із суперників, а дві інші команди входили, відповідно, до другого та першого – елітного – дивізіону.

Опустити поляків із небес на землю

Проте у першому ж матчі змагань українці більш ніж впевнено здолали команду Південної Кореї, яка виступає у другому дивізіоні – 4:0. І, відповідно, матч із господарями турніру збірної Польщі ставав вирішальним. І українці виявили справжній характер, двічі зрівнявши рахунок у ході гри, а потім переломивши на свою користь перебіг серії булітів – 2:3 (1:2). Ну і не дали відбутися сенсації у матчі з командою Естонії, перед якою в останньому матчі не стояло жодних турнірів завдань. "Гучно грюкнути дверима" наостанок у найслабшої за рейтингом команди на цьому турнірі також не вийшло — 5:3, третя перемога українців.

При цьому ані перемогу над командою Південної Кореї, ані перемогу над поляками ніяк не можна віднести до розряду "випадкових". З азіатською командою українці зустрічалися за кілька днів до старту олімпійської кваліфікації, у тому самому місті Сосновець. Це був звичайний товариський матч, щоб звикнути до нової арени і "відчути" лід. І вже під час цього матчу корейці відчули певний дискомфорт. Тричі ведучи по ходу гри, команда постійно втрачала перевагу, українці щоразу порівнювали рахунок, а в серії булітів взагалі програла. Через кілька днів, вже на офіційний матч, команда мала вийти з зовсім іншим настроєм. Але… Вийшло так, що максимальний настрій був у українців, які перебували у нижчому дивізіоні світового хокею. Як результат – 4:0 на користь нашої команди. Але, головне, всієї цієї метаморфози з нашою збірною не могли не помітити у польській команді.

І поляки начебто відповідально підійшли до гри з уже новим головним суперником, нехай вони зустрічалися з українцями не в останньому матчі змагань. До того ж, серйозне занепокоєння вже з українського боку викликав той факт, що збірна Польщі зараз перебуває на підйомі, а чемпіонат світу-2024 стане першим ха 22 роки, з ЧС-2002, який команда проведе в елітному дивізіоні світового хокею, поряд із збірними Канади, США, Чехії, Швеції... А в олімпійських іграх "б’яло-червоні" не брали участі з далекого Альбервіля-1992. Чим не привід за 22 роки повернутися до головного турніру чотириріччя.

Але... Українці виявили неабияку волю, двічі по ходу матчу порівнюючи рахунок, а потім і в серії булітів. Коли рахунок довго тримався 1:0 на користь поляків, наші хокеїсти у вирішальний момент реалізували два кидки, а з останньою спробою гравця збірної Польщі холоднокровно впорався воротар Богдан Дьяченко.

Також варто відзначити автора переможного буліту Олексія Ворону. Його влучний кидок фактично подарував перемогу збірній України.

"Нам дуже часто чогось не вистачало"

Президент Федерації хокею України Георгій Зубко,говорячи перемогу нашої команди у коментарі "Телеграфу" зазначає:

"Насправді для нас це дуже важлива перемога, і для нашої хокейної спільноти, і для країни в цілому. Ми в цілому вже скучили за перемогами в хокеї, нам дуже часто чогось зовсім не вистачало. Зараз, нарешті, всі бар’єри подолані і ми святкуємо перемогу на цьому турнірі. Хочу сказати, що перемога, це завжди сукупність факторів, які правильно складаються. Тут можу сказати, що перш за все, це сама команда, яка прогресує з кожним роком. Пішло одне покоління спортсменів, був вакуум, а зараз з’явився сплав досвідчених гравців (до 30-ти років) та молоді, таких як Трахт, Чолач, Пересунько, якому вже 24, але видно, що йому є куди прогресувати, по можливостях, грати у провідних чемпіонатах. Гравці постійно додають".

Також президент ФХУ наголосив на ролі тренерського штабу команди: "Перше офіційне змагання у нового штабу на чолі з Дмитром Христичем, я їх щиро вітаю з цим успіхом. Дмитро та його помічники Олег Шафаренко та Ігор Карпенко (тренер воротарів), проробили величезну роботу. Також варто відзначити канадського фахівця Ніка Філана, який не був задіяний у роботі на льоду, але надав неоціненну допомогу команді як консультант, який розбирав суперників. Загалом злагоджена робота тренерського штабу".

Крім того, Георгій Зубко зазначив: "Агресія ворога змусила світ по-іншому подивитися на українських хокейних талантів, велику кількість яких зараз грають у конкурентних лігах. Сьогодні понад 1000 українських дітей, юнаків та дорослих хокеїстів перебувають у системах різних європейських змагань. Відповідно, конкуренція дає можливість підвищувати рівень спортсмену.Той же приклад команди U-18, яка перемогла Німеччину в товариському матчі.Це дуже важливий для нас морально-психологічний показник, що дозволяє думати про майбутні перемоги вже в офіційних іграх., тепер вони до нас повертаються"

Дальше більше?

Якщо в рамках третього етапу олімпійської кваліфікації у команди Дмитра Христича в суперниках були колективи з різних дивізіонів світової першості, у тому числі наш майбутній суперник з чемпіонату світу в третьому за значимістю Дивізіоні 1В, то тепер же, на четвертому етапі в серпні, суперники будуть суцільно з еліти світового хокею.

Згідно з жеребкуванням, проведеним ще на самому початку олімпійської кваліфікації, на заключному етапі наша збірна має потрапити до групи з командами Словаччини (господарі льоду), Казахстану та Білорусі. Турнір пройде у столиці Словаччини Братиславі, на майданчику найсильнішої команди з рейтингу. І, звичайно, порівнювати сили збірних Польщі та Словаччини не доводиться. Все-таки словаки у Топ-дивізіоні постійно перебувають, з 1996-го року, а в 2000-2003 роках вони здобули три медалі за чотири чемпіонати — "срібло"-2000, "золото"-2002 і "бронзу"-2003. Потім ще було срібло ЧС-2012, але сказати, що після цього команда прибуває в кризі (на трьох останніх ЧС вона займала 8-9 місця) в жодному разі не можна. Адже на попередній Олімпіаді Пекін-2022 словаки вибороли "бронзу". Та й взагалі, суперник рівня Топ-10 світового хокею для збірної України, у будь-якому разі, буде архіскладним.

Адже завдання стоїть те саме — на Олімпіаду потрапить лише переможець турніру.

"Не повинно бути місця у цивілізованому світі"

Окремо варто сказати про збірну Білорусі. На офіційному сайті Міжнародної федерації хокею на льоду (ІІХФ) відразу йде застереження: "Участь Білорусі поки не підтверджена і залежить від того, чи дозволять команді повернутися до програми чемпіонату ІІХФ". Олімпійський кваліфікаційний турнір відбувається під егідою ІІХФ, як і будь-які інші олімпійські змагання. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) відповідає за організацію змагань загалом, але за кожен окремий турнір відповідальність несе виключно федерація з того чи іншого виду спорту.

Поки МОК наполягає на тому, що команди РФ та РБ виключені з "олімпійської сім’ї", участь у Іграх можуть брати лише готельні атлети в індивідуальних дисциплінах та суворо у нейтральному статусі. Разом з тим, ІІХФ може допустити команду авансом у розрахунку на те, що МОК зніме санкції з російських та білоруських команд до початку ОІ-2026. Але… Українські хокеїсти навряд чи захочуть брати участь у одному змаганні з білоруською командою.

Президент ФХУ Георгій Зубко зазначає: "Наша позиція однозначна та незмінна – ні Росії, ні Білорусі не повинно бути місця у цивілізованому світі. Ні в спорті, ні в культурних подіях, ніде. Це позиція Федерації і всього українського хокею. І, відповідно, я дуже сподіваюся, що перед нами не буде стояти питання що нам робити, якщо вони будуть.Я щиро вірю, що їх не повинно там бути.Тож давайте почекаємо, є час.Я не можу розголошувати подробиць переговорів.Дочекаємося офіційних рішень і визначатимемося самі ".

Матеріал опублікований російською мовою — читати мовою оригіналу
Джерело матеріала
loader
loader