Історії з громадянством країни-агресорки серед посадовців продовжують випливати.
Журналісти заявили, що російський паспорт має начальник обласної поліції Житомирщини Олег Трачук, але той гучно відповів.
Хто насправді сидить в Україні з паспортом ворога і навіть цього не заперечує, а кого навіть поновили на високих посадах, попри докази, дивіться в ексклюзивіTSN.ua.
Паспорт РФ в українського поліцейського?
Те, що серед українських держслужбовців та навіть топпосадовців, є ті, хто веде “подвійне” життя, для українців не є новиною. Про такий собі “запасний аеродром” хтось подбав ще до 2014 року, але продовжував заробляти в Україні, хтось не посоромився отримати документ РФ і після початку війни.
12 лютого у Мережі випливла історія, що паспорт країни-агресорки нібито має і начальник поліції Житомирщини Олег Трачук. Зокрема, ЗМІ опублікували нібито сам документ із підписом і показало серію паспорта. За інформацією медійників, Трачук, аби отримати паспорт громадянина РФ, спеціально подався до тимчасово окупованого Криму.
“Голова Головного управління Національної поліції в Житомирській області Олег Трачук, ймовірно, має російське громадянство, яке міг отримати в окупованому Криму. Судячи з фотографії паспорта РФ, яка є в розпорядженні редакції, документ був виданий окупаційним відділом внутрішніх справ РФ у Севастополі 5 травня 2014 року. Серія документа: 1214534804”, – йдеться у джерелі.
А що каже Трачук?
До слова, ГУНП в Житомирській області Олег Трачук очолив у лютому 2022 року. До того упродовж двох років служив у Державному бюро розслідувань. Тож першочергово випливає питання: як людина, маючи громадянство рф, могла очолити правоохоронний орган? Ми вирішили запитати це у самого Трачука. Він, до речі, від коментарів не відмовився і навіть заявив, що виданням, яке поширило інформацію про нібито його російське громадянство, володіє державний зрадник.
Хто насправді "грає" на два фронти?
Втім, Україною гуляють чиновники, котрі дійсно мають реальні паспорти громадянина рф. 2024-й рік взагалі стартанув із цікавими рішеннями суду, як от поновлення на посадах громадян Росії: судді Богдана Львова та ексчиновниці Міністерства юстиції Марини Прилуцької. До цього обидвох усунули з посад через російські паспорти. Докази надали і журналісти, і СБУ, але і цього виявилося недостатньо: судді, які розглядали ці справи, наголосили, що підтвердженням громадянства РФ можуть бути виключно оригінали документів або їхні офіційні копії, отримані українськими держорганами.
Богдан Львов повертається?
І це попри те, що зв’язок із країною-агресоркою у судді Львова підтвердило кілька медійників, зокрема журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв, проаналізувавши справу голови Касаційного господарського суду Богдана Львова. Він виключив, що знайдені документи могли бути «якісною» підробкою, як заявляв сам Львов після виходу журналістського розслідування "Схем". Адже він мав громадянство країни-агресорки задовго й задовго до публікації журналістами відповідних фактів, що в тому числі випливає з російських баз, вивантажених багато років тому, і до яких неможливо внести зміни.
До слова, він і у 2012 році оновлював паспорт після досягнення 45-річчя.
Також журналісти встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорта, оформленої від його імені, він перебував у Москві.
Саме за російським паспортом Богдана Львова проводилися операції з незадекларованим нерухомим майном його родини в Москві, про це теж йшлося в журналістському розслідуванні з посиланням на витяги з реєстру нерухомості РФ. В день оформлення цієї угоди він також приїздив до російської столиці потягом із Києва. Та й там уся така сімейка, адже і його дружина народилася в Москві й відповідно також має громадянство РФ. Сам же Богдан Львов усе це заперечує. Адже, згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. Втім, от чомусь під час інтерв’ю "Схемам" Богдан Львов не зміг прокоментувати по суті операції з незадекларованим нерухомим майном його родини в Москві, про це теж йшлося в журналістському розслідуванні з посиланням на витяги з реєстру нерухомості РФ.
В день оформлення цієї угоди він також приїздив до російської столиці потягом із Києва. Та й там уся така сімейка, адже і його дружина народилася в Москві й відповідно також має громадянство РФ. Сам же Богдан Львов усе це заперечує. Адже, згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. Втім, от чомусь під час інтерв’ю "Схемам" Богдан Львов не зміг прокоментувати по суті операції з незадекларованою московською нерухомістю своєї родини, заявивши, що йому потрібен час, щоб згадати про це, як і про поїздки до росії. Але попри усе це, на посаді суддю знову поновили й він продовжить роботу, ще й з податків українців отримає гроші “за вимушений прогул”.
Хто ще з суддів має паспорт РФ?
Але не Львовим єдиним. Пізніше журналісти знайшли паспорт країни-агресорки і в судді Людмили Арестової та в екссудді Валентини Сімоненко. Про це йдеться у розслідуванні "Схем". Так, відповідно до витягу з "Роспаспорту", який є у розпорядженні видання, Сімоненко стала громадянкою РФ ще 10 квітня 2003 року, отримала паспорт вона згідно статті 18 пункту "а" Федерального закону "Про громадянство РФ", в якій зазначено, що його може отримати особа, член подружжя якої або родич, або батьки мають російське громадянство. Але є АЛЕ. На момент отримання громадянства РФ Сімоненко вже працювала суддею в Апеляційному суді Севастополя у Криму. Станом на зараз паспорт Сімоненко значиться "недійсним у зв’язку зі спливом строку його дії". У березні 2023 року суддя подала заяву про відставку. Раніше агенція «Слідство.Інфо» повідомила, що попри її поїздки в окупований Крим та зв’язки з місцевою окупаційною владою, Сімоненко отримуватиме довічне грошове утримання, адже має відповідний для цього стаж роботи суддею. У коментарі "Схемам" суддя Сімоненко заперечила, що отримувала російське громадянство. Проте визнала, що неодноразово їздила до Ростовської області, де на той момент проживали батьки її чоловіка.
Справа ексчиновниці шокує!
Пізніше у месенджері "Схеми" надіслали судді Сімоненко витяг з "Роспаспорту" на ознайомлення, але суддя більше на зв’язок не виходила. Але шокує і справа Марини Прилуцької - ексчиновниці Міністерства юстиції, яка, за даними СБУ, добровільно отримала і російський паспорт, і податковий номер, а на додачу ще й по власній волі комунікувала з представниками ФСБ. Чиновницю звільнили та позбавили можливості обіймати посади в держорганах. Але згодом виявилося, що фотокопія паспорту рф для суду – це ще не доказ, як і лист від СБУ, тож колегія Верховного Суду на чолі з Андрієм Жуком відкрила чиновниці з російським громадянством шлях до поновлення на посаді і тепер будуть з’ясовувати ще й законність звільнення цієї пані.
Позиція Міністерства
Це абсурд, але така позиція може відкрити шлях до поновлення на посаді чиновників з російськими паспортами. У Міністерстві ж наголошували, що будуть протистояти поверненню на посаду ексчиновниці, яка, за даними Служби Безпеки України, добровільно набула російського громадянства.
Суди ще будуть!
Рішення у справах Львова і Прилуцької не є остаточними та будуть переглядатися іншими судами. Але чим усе це може обернутися? У виданні “Українська правда” пояснював юрист Фундації DEJURE
Антон Зелінський.
“Суди самоусунулися від відповіді на питання, яким чином зараз реально можна підтвердити набуття особою громадянства РФ. За логікою судів, це можливо лише, якщо особа добровільно надасть оригінали документів. Або ж, за щасливого збігу обставин, вони опиняться у розпорядженні українських держорганів. Це створює небезпечний прецедент у схожих випадках. Зрозуміло, що в умовах війни, при розірванні дипломатичних відносин, неможливо розраховувати на офіційні відповіді від РФ. Однак такі рішення можуть відкрити шлях до поновлення на посаді чиновників з російськими паспортами”.
Що каже закон?
Додамо, що в Німеччині викрили російського шпигуна, який працює на ФСБ.Виявилося, що у шпигунстві підозрюють російського політтехнолога українського походження Володимира Сергієнка. Сергієнко, працюючи помічником депутата від партії “Альтернатива для Німеччини” Євгена Шмідта, був у тісному контакті з офіцером ФСБ.