"Со своим уставом в чужой монастырь не ходят": як це правильно сказати українською

Кожна мова має свої особливості, а дослівний переклад крилатих фраз призводить до суржику та кальки. Фразеологізми сформувалися історично і мають тісний зв’язок з традиціями та культурою певного регіону, тож замість перекладу варто шукати належні відповідники.

Є в російському лексиконі доволі популярна фраза "со своим уставом в чужой монастырь не ходят". Що вона означає та які є українські відповідники цього мовного звороту – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Фразеологізм "со своим уставом в чужой монастырь не ходят" спонукає насамперед до поваги – в чужому колективі потрібно жити та спілкуватися за правилами цього колективу.

В українській мовній традиції є кілька влучних та колоритних відповідників:

• У чужій церкві не паламарюй.
• Усякий піп по-своєму й співає.
• Кожна дзвіниця має свої дзвони.
• У чужий черевик ноги не саджай.
• Між який народ попадеш, того й шапку надівай.
• На чиїй землі стоїш, того й воду пий.
• На чиїм возі сидиш, того й пісню співай.
• Гість, як невільник: де посадять – там і сидить.
• Гість хазяїнові не укажчик.

Можна використовувати і максимально наближений переклад: "в чужу церкву зі своїм уставом не носись".

Як зазначав раніше OBOZ.UA у ще однієї популярної приказки "куй железо, пока горячо" є цікаві українські відповідники: наприклад, "хапай, Петре, поки тепле", "лови рибку, поки ловиться", "коваль клепле, доки тепле". Детальніше про значення приказки та інші варіанти перекладу – читайте у матеріалі.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як смачно лаятися українською без російських матюків та в яких випадках можна використати фрази "Йосип драний" та "мати Василева".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.