Ваші предки могли належати до духовенства: перевірте своє прізвище

Виникнення певних сучасних українських прізвищ пов'язане з життям церкви та церковними посадами. Окремі з цих прізвищ, утворені від назв найвищих церковних посад, недоступних для народу, спершу виникли як прізвиська, а вже потім, з плином часу і запровадження різних реформ стали повноцінними прізвищами. Зокрема, прізвище речниці Сил оборони півдня Наталії Гуменюк теж має церковне походження.

Про це у своїй роботі "Сучасні українські прізвища" пише мовознавець Юрій Редько. При цьому, автор зазначає, що деякі прізвища утворилися внаслідок перекручення незрозумілих народові слів, а деякі через вжиток зменшено-зневажливих або зменшено-пестливих форм.

"Ціла низка прізвищ утворилася від слова "піп". У первісній формі — Поп — це прізвище записане на Закарпатті. Досить поширена зменшено-зневажлива форма Попик та Попко. Прізвища, що були первісно прізвиськами попового сина — це Попенко, Попченко, Попович, Поп'юк, Попенюк, Попов, Попів, Попівчак. Від цього ж кореня утворені також прізвища Поповичик, тобто зменшене від "попович", і Поповський. На нащадків попаді вказують прізвища Попадин, Попадинець, Попадич та Попадюк", — пише Редько.

Інші прізвища, що утворилися від назв церковних посад:

• Паламар (служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони) – Паламар, Паламарчук, Паламаренко та дещо перекручені Пономаренко і Пономарчук
• Титар (церковний староста) – Титар, Титарук, Титарчук, Титаренко
• Дяк (нижчий церковний служитель) – Дяченко, Дячук, Дякун, Дяків, Дяковський, Дячинський, Дячишин
• Ігумен (у церквах східного обряду настоятель монастиря) – Гуменюк, Гуменяк, Гуменко, Гумінський

У XVIII-XIX століттях українці почали давати прізвища, які також вказували на певний духовний чин. Вони привласнювалися церковними ієрархами лише після того, як людина закінчувала Могилянську Академію чи семінарію. До них належать: Спаський, Нікольський, Спасокукоцький, Рождественський тощо.