Вчені допустили існування «темного дзеркального» Всесвіту всередині нашого

Однією з найбільших загадок космології є існування темної матерії – загадкової субстанції, невидимої для ока. У новому дослідженні вчені припустили, що вона може виходити з «темного дзеркального всесвіту», пов'язаного з нашим, повідомляє Live Science.

Темна матерія – це загадкова речовина, на частку якої припадає більшість маси Всесвіту. На кожен кілограм звичайної матерії припадає приблизно п'ять кілограм темної. Вона не взаємодіє зі світлом та видимою матерією. Єдиний спосіб виявлення темної матерії – тонкий гравітаційний вплив на видиму матерію, що проявляється у русі зірок чи зростанні надвеликих структур.

Незважаючи на відмінність у властивостях, кількість темної та видимої матерії постійно перебуває на одному рівні. Вчені вважають, що це можна пояснити існуванням якогось роду зв'язку між матеріями.

Дослідники припустили, що для кожної фізичної взаємодії у звичайній матерії існує дзеркальне відображення у світі темної матерії. Вчені називають це новим видом симетрії у природі, який поєднує світ видимої та темної матерії.

У статті вчені відзначають ще один дивний збіг. У фізиці звичайної матерії нейтрон і протон мають майже однакову масу, що дозволяє їм зв'язуватися один з одним та утворювати стабільні атоми. Якби протон був хоч трохи важчим, він був би зовсім нестабільним і розпався б лише за кілька хвилин, що унеможливило б утворення атомів. І в цьому випадку у Всесвіті залишиться море нейтронів, що вільно плавають.

Дослідники припускають, що цей уявний зруйнований космос може виявитися реальністю у дзеркальній версії темної матерії нашого Всесвіту. Ймовірно, що у «дзеркальному Всесвіті» комбінація фізичних сил діяла по-іншому, змушуючи «темний протон» випаровуватись і залишати по собі море «темних нейтронів» — те, що називається темною матерією.

Хоча запропонована модель дзеркала допускає можливість багатих взаємодій між частинками темної матерії – темними атомами, темною хімією та темною періодичною таблицею темних елементів – взаємодії не може бути надто багато. Якщо темна матерія багато взаємодіятиме сама з собою, вона злипатиметься. Тобто, велика частина темної матерії має бути відносно простою - море нейтральних частинок, що вільно плавають.

Раніше астрономи з Інституту позаземної фізики Макса Планка за допомогою знімків телескопа eROSITA реконструювали майже дев'ять мільярдів років космічної еволюції, відслідковуючи рентгенівське світіння далеких скупчень галактик. Аналіз підтримує стандартну модель космології, згідно з якою гравітаційне тяжіння темної матерії є основним фактором, що формує структуру Всесвіту.