Як війна змінює українців? Важливі тенденції

Свіжа соціологія: українці стали жорстокішими і почали раціональніше ставитись до війни.

***

КМІС представив свіжу соціологію – і пішли заголовки «віра українців в перемогу спадає». Хоча по факту в травні 2022 в перемогу вірили 95%, в грудні 2023 88%, в лютому 2024 89%.

Єдине, що міняється – ступінь впевненості: від «абсолютно вірю» до «швидше вірю», останнє зросло вдвоє, до майже третини респондентів. Але я би, навпаки, оцінив цю тенденцію як позитивну: суспільство від емоцій переходить до об'єктивної оцінки реалій. І це добре.

Так само не міняється готовність «терпіти війну, скільки буде треба» – їх як було, так і лишилось 71-73%.

Змінились тільки два показники: 72% впевнені, що треба шукати «дипломатичний шлях завершення війни» (було 59%) – але питання насправді дуже розпливчасте. Підозрюю, що переважна частина мала на увазі не наші переговори з Путіним, а дипломатичний та інший невійськовий тиск Європи і США. Але оскільки зміст не розкрито, то це тільки припущення.

Хоча насправді варта уваги інша тенденція: з 10% до 14% зросла кількість тих, хто вважає необхідним перенесення війни на територію Росії. Цифра насправді якась надто низька, зважаючи на реакцію аудиторії чи не на щоденні повідомлення про «бавовни» й пожежі на виробництвах, нафтових терміналах, аеродромах та інших важливих об'єктах РФ.

Тому я гадаю, найближчими місяцями саме ця цифра зросте – тим більше, ЗСУ та спецслужби почали активно втілювати нову військову стратегію (власне, окреме зосередження на ударах в глибокий тил ворога). Та й союзники заговорили про надання далекобійної зброї (Taurus від Німеччини і далекобійніший Atacms від США).

Погодьтесь, це свідчить, що настрої суспільства стають чимдалі більш жорсткими. Зауважте, причиною такого не стали свого часу ні Буча, ні Ізюм. Але настрої почали мінятись після зміни військової стратегії. Тож це також підтримує версію, що українці стали більш прагматично оцінювати війну, наші можливості і потреби, ставлення до ворога і формат ведення війни.