Що заважає Укрзалізниці виконати затверджений урядом фінансовий план
Ще в кінці минулого року Кабмін затвердив фінансовий план АТ "Укрзалізниця" на 2024 рік. Згідно з документом, збитки перевізника прогнозуються на рівні 12,6 млрд грн. Втім, в УЗ миттєво зробили поправку, що дані втрати будуть покриті за рахунок розробленого плану з виходу на беззбитковість.
Одним з елементів даного плану завжди був продаж зайвого майна УЗ, в тому числі металобрухту, що накопичився на складах підвідомчих їй підприємств. Потенціал перевізника досить великий: за оцінками голови правління Євгена Лященка, "Укрзалізниця" забезпечує 12-15% від загальної заготівлі лому в Україні. Це обставина дозволяла закладати в фінплани в різних роках додаткові грошові надходження від продажу металобрухту споживачам. Мова йде якщо не про мільярди, то про сотні мільйонів гривень.
Однак, останні півроку "Укрзалізниця" перестала продавати металобрухт на ринок. Останній тендер пройшов у вересні 2023 року. Якщо за підсумками 2022 року УЗ успішно реалізувала 113 000 т лому на загальну суму приблизно 670 млн грн, то в 2023 році — лише 76 400 т лому на 460 млн грн. Більше того, навіть цей показник додаткового доходу виглядає занадто оптимістично. Справа в тому, що "Укрзалізниця" не тільки перестала організовувати аукціони, але й припинила відвантаження лому за вже укладеними контрактами, торги по яких були проведені взимку 2023 року! Відповідно, перевізник не отримав гроші від споживачів, яка здійснюється як постоплата.
При цьому металурги — головні споживачі лому в країні – не отримали дефіцитну і стратегічну для них сировину. В 2023 році потреби метпідприємств в металобрухті вийшло забезпечити. За даними "УАВтормет", заготівля лому в минулому році навіть збільшилася на 28%, до 1,3 млн т. Але тут важливо зазначити, що весь цей приріст був направлений на експорт в країни ЄС. І база для українських металургів, по суті, не збільшилася.
А ось вже в 2024 році на ринку почався криза пропозиції. Так, за підсумками січня збір лому впав на 21%, до самого низького рівня з початку осені. Більше того, лютий, ймовірно, буде завершений з ще більш низькими показниками, що ставить під загрозу виробничі плани на весну, коли відбувається традиційний сплеск попиту на металопродукцію після "зимової сплячки". Крім того, логістика експорту стала простіше і дешевше сталі завдяки переходу всіх металургів на використання морського коридору з портів Одеси.
Таким чином, зараз всі металургійні підприємства в Україні працюють, по суті, "з коліс", оскільки за зимові місяці "з’їли" свої складські запаси лому. В цій ситуації повернення УЗ на ринок було б дуже доречним. Але та сидить на сировині, як "собака на сіні". Тим більше що цей лом вже накопичився в великих обсягах на території її підприємств, а в деяких випадках навіть заважає нормальній господарській діяльності.
Більше того, найбільший обсяг лому, що утворюється на УЗ, складають негабаритні види, потужності з переробки яких в поточних умовах в Україні обмежені. Тобто, навіть якщо УЗ різко відновить продажі лому на український ринок, то це не дасть ефекту у вигляді додаткового доходу. Основні гравці не зможуть одразу викупити і переробити весь лом. Тому необхідна стабільна і регулярна робота з організації тендерів, а потім відвантаження сировини.
В поточній ситуації у відповідь на питання, чому "Укрзалізниця" вже півроку не продає металобрухт, чомусь хочеться поставити одне з двох слів: саботаж або халатність. На користь першого з них говорить той факт, що УЗ цілеспрямовано не реалізує лом. Причому окрім незатребуваних і важко реалізованих на експорт видів на її складах накопичуються і види лому з високою металургійною цінністю. Однак, Кабмін заборонив експортувати сировину в обхід системи Прозорро.Продажі у зв'язку з непрозорістю процедури.
Але є й елементи безгосподарності, коли зупинка вивантаження складів УЗ призвела до їх затарювання, а також припинення розбирання старих вагонів на лом. Тому комбінація цих двох факторів — халатність або саботаж — цілком і могла призвести до того, що "Укрзалізниця" припинила продавати металобрухт на український ринок, "махнувши рукою" на додатковий дохід, що автоматично створює дірку у фінплані стратегічного підприємства воюючої держави.