Розвиток напрямку вітроенергетики в Україні залежить від вирішення державними органами влади існуючих проблем та недосконалостей, з якими доводиться мати справу інвесторам у відновлювану енергетику. Про це повідомляють в Українській вітроенергетичній асоціації.
«Подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку», – йдеться в повідомленні асоціації.
Як зазначає голова правління Андрій Конеченков, регуляторні умови на вітроенергетичному ринку залишаються недосконалими, а виробники електроенергії з ВДЕ все ще чекають погашення заборгованості за поставлену електроенергію.
За даними УВЕА, сьогодні частка вітрової енергетики у загальному балансі національного сектору ВДЕ становить 21,7% і залишається другою за величиною після частки сонячної енергетики. Загалом, загальна встановлена потужність сектору ВДЕ в Україні становить 10,8 ГВт. В той же час, станом на кінець 2023 року, безпосередньо генерували електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС, оскільки 71% вітрових потужностей все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях і не постачають «зелену» електроенергію в ОЕС України.
Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики України, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВт, що, за оцінками УВЕА, є цілком здійсненним завданням зважаючи на загальну кількість тих проєктів, які вже готові до будівництва чи в процесі девелопменту.
УВЕА переконане, що 2023 рік увійде в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників обладнання у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій, оскільки більшість з них не може вести діяльність в Україні поки триває воєнний стан. У своєму Огляді УВЕА також приділяє детальну увагу і іншим позитивним для сектору рішенням і досягненням, зокрема, прийнятому Закону України про відбудову і «зелену» трансформацію, який надав можливість виробникам електроенергії з енергії вітру переходити на механізм ринкової премії та контрактів на різницю, а також перезапустив питання щодо імплементації системи гарантій походження; виходу 78% вітрової генерації з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок; та, звичайно, остаточному завершенню процесу синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E.
В той же час, подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку. Їх аналіз, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення запропоновані УВЕА у розробленій нею у 2023 році Концепції розвитку вітрової енергетики до 2030 року, про яку також згадується в Огляді.