Окрім використання оригінальних імен інших народів, українці адаптовували іншомовні під себе
Українських імен для жінок існує безліч. Серед них є ті, які за повір'ями, приносять достаток, а є й ті, чия поява заслуговує окремої історії. Так, з приходом християнства на територію сучасної України прийшли і нові імена.
Український мовознавець Любомир Белей у своїй науковій розвідці українських імен писав, що українці не тільки переймали імена, а й створювали власні на їхній основі. Серед таких — імена Віра, Надія, Любов. Насправді вони є перекладом на старослов'янську слів з аналогічним значенням з давньогрецької.
"До імен, християнське походження яких приховує їх українське звучання, належить також жіноче ім’я Сніжана, — вважає науковець — українське ім’я Сніжана — калька з латинської назви ad Nives "сніжна, сніжана", що входить до складу повного найменування одного із стародавніх християнських храмів Рима — Santa Maria Maggore ad Nives". За легендою місце цього храму було вказано богом через снігопад, що відбилось у назві храму.
В деяких випадках на творення імен вплинула неуважність на неграмотність священників. Тому в Україні давні чоловічі імена Римм, Інн, Пінн та Зін стали жіночими Римма, Інна, Пінна, Зіна відповідно. Виникла плутанина через особливість запису імен в книгах у родовому відмінку, який священники сприйняли за називний для жінок.
Також наші предки поповнювали перелік жіночих імен утворюючі їх від чоловічих зі святок. Саме так з'явилися Августа, Адріана, Василина, Іванна, Миколая, Олександра, Павла, Петра, Романа, Стефанія (Степанія) тощо.
Раніше "Телеграф" розповідав про українські прізвища, які нараховують історію у сотні років. Серед них — чимало козацьких.