Стало відомо, як розв’язати зернову проблему між Польщею та Україною

Проблеми з експортом українського зерна та блокування польськими фермерами кордонів ЄС дві країни не зможуть вирішити самостійно. Треба підключати чиновників з Брюсселю. Про це в інтерв’ю Фокусу заявив кандидат філософських наук та експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Валентин Гладких, пише agronews.ua.

На його думку, польський Уряд досі не зміг порозумітись зі структурами ЄС. До того ж навіть якщо якісь домовленності з Україною в цьому питанні будуть досягнені далеко не факт, що Уряд Польщі зможе їх виконати.

“Якщо влада Польщі не може вплинути чи домовитись із фермерами, то це є показником ерозії держави, — акцентує Гладких. — Навіть велика соціальна група не має впливати на задекларовані національні інтереси європейської країни”.

Аналітик зазначає, що мова йде навіть не про всю спільноту польських фермерів, а лише її доволі невелику частину, яка блокує кордон. І це навіть не стільки самі фермери, а політичні сили, які їх підбурюють взявши на себе зухвалість говорити за всіх фермерів Польщі.

Тим паче, що вже мова йде не тільки про блокування, а про пошкодження приватної власності та псування вантажу зерна.

“У пошуках винних треба знаходити баланс і огульно не звинувачувати себе, — зазначає Гладких. — Так, треба розуміти, що нехай Україна і має великі латифундії, власників великих земельних ділянок, але польські фермери все одно сприймали б будь-який експорт чи транзит, як загрозу”.

Сьогодні можна прийняти рішення, які б могли мінімізувати ті обсяги надлишкової продукції, яку дійсно Україна сьогодні експортує і через яку виникають подібні побоювання сусідів.

Наприклад, можна шукати нові ринки збуту чи спонукати українських виробників переробляти зерно у продукцію, а не просто його експортувати, зазначає аналітик.

“Звичайно, частину своєї поведінки ми маємо переглянути, адже до України теж є обґрунтовані питання на цю тему, але це неможливо зробити швидко через структурні дисбаланси, що вибудовувались роками, — каже Гладких. — Проте слід пам’ятати, що дві сторони мають знайти компроміс для пошуку спільного рішення заради більш значної суспільної мети”.