Генетична мутація, яка відбулася 25 мільйонів років тому, призвела до того, що людиноподібні мавпи втратили хвіст. Мова йде про зміни в гені TBXT.
Теорію щодо втрати хвостів оприлюднили дослідники під керівництвом генетика Бо Ся у журналі Nature. Цікаво, що на дослідження Ся підштовхнула травма, отримана під час поїздки в таксі, а розгадати таємницю допомогла робота української вченої Надії Добровольської-Завадської.
Ся зізнається, що з дитинства цікавився питанням про те, куди й чому зник його хвіст. Але всерйоз зайнятися вивченням цього питання він вирішив декілька років тому, коли відновлювався після травми куприка – кістки в нижній частині спини, з якої у мавп виростає хвіст.
Тепер Ся та його колеги мають відповідь. Дослідники виявили генетичну зміну, спільну для людей та інших мавп, яка могла спричинити втрату хвоста у їхніх предків близько 25 мільйонів років тому.
На відміну від більшості мавп,люди не мають хвостів. Однак у них все ще присутня куприкова кістка, яка є залишком хребців, що утворюють хвіст у інших тварин. Зазнавши травми куприка Ся вирішив все ж розгадати таємницю зникнення хвостів.
На щастя, йому потрапило на очі дослідження 1927 року, в якому українська вчена Надія Добровольська-Завадська описала різновид короткохвостої лабораторної миші. Вчена тоді припустила, що у миші була мутація в гені під назвою Т. Цей ген є еквівалентом людського гену TBXT.
Подальше дослідження Ся виявило, що люди та інші людиноподібні мавпи несуть вставку ДНК у TBXT, якої немає в інших хвостатих приматів, наприклад, мавп.
Під час подальшого дослідження було виявлено, що мавпяча "вставка" може призвести до вкорочення форми білка, який кодує TBXT. Вкорочення, на переконання вчених, відбувалося після того, як ген транскрибувався в месенджерну РНК, і коли кілька сегментів генного транскрипту, що кодують білок, з'єднувалися разом.
Однак, проблема була у тому, щоб довести це не лише на папері. Перші експерименти із генетичною вставкою, пересадженою в геном миші, не дали потрібного результату, оскільки піддослідні миші мали нормальні хвости.
Тоді дослідники створили мишей з іншою вставкою в гені Т. Випадково це призвело до того, що ген був неправильно зрощений так само, як це відбувається у людей. Миші з такою вставкою народилися з короткими або повністю відсутніми хвостами.
Окрім цієї зміни у ДНК, були також виявлені й інші варіації генетичних змін, які є унікальними для людиноподібних мавп і також можуть відігравати роль у втраті хвоста.
Окрім мавпоподібних людей існують і інші примати, які не мають хвостів. На думку Ся, це свідчить про те, що існує кілька еволюційних шляхів для втрати хвоста.
"Ймовірно, існує кілька шляхів втрати хвоста під час розвитку. Наші предки обрали саме цей шлях", – зазначив Ся.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, що генетики вперше розшифрували останню відсутню частину геному людини.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.