Чергові ордери на арешт від МКС: висновки для України

5 березня досудова палата II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб: командувача дальньої авіації РФ Сергєя Кобилаша і колишнього командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова.

Російських військових підозрюють у вчиненні міжнародних злочинів в період з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року: воєнних злочинів, а також злочинів проти людяності у частині вчинення нелюдських дій. Йдеться про напади на цивільні об’єкти та заподіяння надмірної непропорційної шкоди цивільним.

Перші ордери МКС, видані за наслідками повномасштабного російського вторгнення саме російській військовій верхівці прокоментував ZN.UA колишній заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов 

«Насамперед йдеться про застосування принципу командної відповідальності, згідно з яким командири можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за злочини своїх підлеглих. Тобто Міжнародний кримінальний суд, як і передбачалося, зосереджує увагу на “big fish”, розглядаючи найперспективніші з точки зору доведення кейси», — наголосив він.

Крім того, на його думку, важливим є те, що звинувачення стосуються систематичних атак на українську енергетичну інфраструктуру в 2022-2023 роках.

«Вперше інформація про можливу видачу ордерів на арешт саме за атаки на енергетичні об’єкти з’явилася ще минулого року. І дійсно, перспективною виглядає кваліфікація як «злочин проти людяності». Такий тип злочинів передбачає  широкомасштабність та систематичність, й усвідомленість. Що якраз відповідає цілеспрямованій кампанії проти української енергетики», — зазначив Мамедов.

За результатами спільної оцінки Програми розвитку ООН та Світового банку було встановлено, що збитки, завдані енергетичній, газовій та тепловій інфраструктурі України, перевищили 10 млрд доларів.

«Шкода, заподіяна атаками по таким цивільним об’єктам, порушує принципи міжнародного гуманітарного права, адже можлива військова вигода є меншою, ніж шкода цивільному населенню. Дійсно, згадаймо минулу зиму: постійні блекаути, замерзаючі оселі, відсутність води, підприємства, що змушені були зупиняти роботу – все, від чого страждають саме мирні мешканці. І видача цих ордерів – важливе визнання того, що це була цілеспрямована державна політика РФ», — наголосив співрозмовник видання.

Гюндуз Мамедов впевнений, що російська агресія проти України безумовно є подією такого масштабу, що може змінити міжнародно-правові механізми, зокрема й щодо притягнення до відповідальності воєнних злочинців.

«Щонайменше, це шанс зміцнити і підсилити Міжнародний кримінальний суд, який є єдиним постійно діючим інститутом, що має юрисдикцію притягати до відповідальності за міжнародні злочини. Це може зробити й Україна, ратифікувавши Римський статут. Так, ми надали юрисдикцію МКС по ситуації в Україні в цілому і вже отримали чотири ордери на арешт, зокрема й російського президента. Але при цьому важливо продемонструвати й свою віру в дану інституцію та її важливість як щодо відновлення справедливості, так і щодо превенції міжнародних злочинів у майбутньому», — зазначив він.

Разом із тим, Мамедов додав, що розслідування МКС і видача ордерів на арешт не знімає з України та партнерів відповідальність за побудову ефективного механізму правосуддя.

«Я цілковито підтримую розвиток і підсилення МКС. Але водночас розумію, що наразі десятки тисяч міжнародних злочинів, ймовірно скоєних російською армією та владою, «на плечах» української системи органів правосуддя, яка обʼєктивно не має можливостей впоратися з таким масивом. Можливостей розслідувати таку кількість справ, очевидно, не має і МКС. Насправді чотири ордери на арешт за два роки повномасштабної війни – це достатньо швидкий проміжний результат як для міжнародної кримінальної юстиції (хто сумнівається, проаналізуйте винесені МКС вироки, і як до них ішли). Однак інституційної спроможності МКС вистачить максимум на декілька десятків справ. Адже йдеться і про людський, і про фінансовий ресурс. Тому жодним чином не конкуруючи і не ставлячи під сумнів діяльність МКС, нам важливо прийняти для себе усвідомлене рішення: що ми робимо з усім масивом проваджень, що залишаться? І залежно від ухваленого рішення, рухатися до його виконання», — сказав Мамедов.

Таким рішенням, на його думку, є  розбудова гібридного механізму правосуддя з підсиленням спеціалізації на національному рівні: має бути правоохоронний орган, прокуратура і суд, що займатимуться виключно міжнародними злочинами.

«Ніхто за нас цю роботу не зробить. Україна має всебічно розслідувати злочини, скоєні на нашій території. А міжнародний елемент зможе легітимізувати подібну модель. Крім того, маємо дивитися на наші реалії максимально обʼєктивно та раціонально, як би важко це не було. Чи означають ордери на арешт, щоПутіна, Львову-Бєлову, Соколова та Кобилаша заарештують і посадять за висунутими звинуваченнями? Не факт. Адже, по-перше, МКС не розглядатиме відповідні справи без присутності обвинувачених, адже процедура in absentia не передбачається. А, по-друге, видача ордерів на арешт – це ще не визнання винуватості. Тобто попереду довгий і, на даний момент, не до кінця передбачуваний процес», — попередив експерт.

Зрештою, за його словами, Україна зараз, як ніхто, зацікавлена в посиленні інститутів справедливості. Адже справедливе покарання якнайбільшої кількості воєнних злочинів – необхідна умова перехідного правосуддя, шляхом якого нашій країні ще належить пройти.