Підвищення військового податку й не тільки: нардеп озвучив кроки для підтримки ветеранів

Для того, щоб українська армія продовжувала бути боєздатною, а мобілізовані чоловіки та жінки мали стійку мотивацію виконувати бойові завдання, необхідно, щоб усі українці почали працювати на тих, хто воює. Таку думку озвучив народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко під час дискусії "Країна ветеранів: можливості й виклики", передає LB.ua.

За його словами, не можна говорити про мобілізацію, забувши про те, як солдати служать зараз. І тут має вибудовуватися новий суспільний договір. І він має представляти інтереси не тільки ветеранів, які повернулися із зони бойових дій, а й тих людей, які йдуть в армію зараз.

"Що я маю на увазі? Коли ми говоримо про те, що маємо мотивувати солдатів, це має бути фактом. Я твердо переконаний, що тим шляхом, яким ми йдемо, — самими лише мобілізованими людьми, "виловленими", вибачте, на вулиці та відправленими до армії, — цю війну, асиметричну війну, в якій використовують сучасні технології, виграти буде складно. Ми маємо створити таку політику, коли ці люди самі хотітимуть іти до війська та виконуватимуть завдання, які необхідні для армії. Для цього суспільство має їх мотивувати", — сказав Костенко.

Важливо У Раді планують допомогти ветеранам війни: як саме готові підтримувати й чи реалістична ідея

Нардеп уточнив, що схематично суспільний договір між цивільними, ветеранами та чоловіками й жінками, які воюють, має такий вигляд: усі працюють на тих, хто воює. Формати для цього суспільного договору можуть бути різними — наприклад, підвищення військового податку.

Костенко вважає, що умовний мільйон захисників має бути впевненим у тому, що про них подбають у разі важкої травми чи інвалідності. Але для цього 39 мільйонів цивільних українців мають працювати на забезпечення цієї категорії людей. Інакше, за його словами, між захисниками й тими, хто не бере безпосередньої участі у війні, виникне конфлікт.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чи загрожує перебудова виробництва на воєнні рейки Україні. У Мінекономіки та профільному комітеті ВРУ не вважають за потрібне задіювати більшість працездатного населення в роботі у сфері військової промисловості. Це пов'язано з тим, що каркас економіки країни становить сфера послуг.

Роксолана Підласа говорила про те, що Україна практично вичерпала свої внутрішні можливості для фінансування боєздатної армії. Складна ситуація з фінансуванням збройних сил, а також "снарядний голод" сталися через те, що Захід не надіслав Україні пакет фінансової допомоги, який мав надійти ще в січні. Наразі військово-політичне керівництво країни розглядає варіанти отримання додаткової бюджетної підтримки від країн G7, таких як Канада і Японія.