На даний момент суттєвий дефіцит держбюджету не спричиняє порушення стабільного інфляційного балансу, однак він має декілька потенційних чинників ризику.
Наразі вплив фіскального дефіциту – глибокого недобору коштів у державному бюджеті, який переважно покривається через емісійні кредити від центрального банку країни – на інфляційний ріст в Україні залишається обмеженим. Це пояснюється тим, що його обсяг становить лише дві третини від зменшення номінального ВВП порівняно з передвоєнним часом.
Про це розповів у своєму коментарі для ZN.UA колишній голова Ради НБУ, академік Національної академії наук України Богдан Данилишин.
Він зазначив, що за підсумками 2023 року рівень фіскального дефіциту в Україні сягнув 27% ВВП, зберігаючи при цьому значні інфляційні ризики.
Однак «фіскальна інфляція» стримується завдяки тому, що більше половини державних витрат спрямовано на оборонні потреби, що в основному не впливає на стимулювання попиту.
Данилишин наголошує, що майбутнє інфляції буде залежати як від факторів, що сприяють інфляції, так і від тих, що її стримують.
"Низький рівень споживчого попиту та структурна природа інфляції обмежуватимуть прискорення цінової спіралі. Тим не менш, збільшення тарифів на електроенергію, значний дефіцит держбюджету, потенційні ризики девальвації гривні залишаються серйозними факторами, які можуть сприяти зростанню інфляції", - вказує він.
Також Знай.ua писав, що в Україні різко подорожчала комуналка: які тарифи зросли найбільше.
За рік в Україні встигли подорожчати комунальні послуги як для побутових споживачів, так і для підприємств. З лютого 2023 року по лютий 2024 року - тарифи загалом зросли на 12,7%.
Однак, наприклад, саме електроенергія подорожчала одночасно на 69,7%, а водопостачання подешевшало на 0,8%.