Пам’яті військовослужбовця Сергія Оганезова

Юнак так і не встиг створити сімʼю та побудувати кар’єру, про яку мріяв

Сергій працював головним спеціалістом відділу міграційного контролю управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС в Одеській області.

Колеги у Міграційній службі зазначають, що він був відповідальним та активним фахівцем, чудовою людиною та товаришем, який завжди допомагав у складних ситуаціях та знаходив потрібні слова підтримки. Його вихованість, посмішка, природня харизма притягували людей. Рідні згадують про нього, як про надійну опору та захисника, який завжди про них піклувався.

26 лютого 2022 року колеги дізналися про рішення Сергія вступити на військову службу та боронити Україну від агресора. А вже 18 березня отримали страшну звістку – життя чоловіка трагічно обірвалося під Миколаєвом, на момент загибелі йому було 26 років…

Він так і не встиг побудувати кар’єру, про яку мріяв, створити сім’ю, подарувати батькам онуків.

В останню путь Сергія проводили 24 березня 2022 року.

Його батько - президент Одеської обласної федерації, заслужений тренер України з бойового самбо, Сергій Оганезов багато років присвятив вихованню спортсменів. Таким же сильним та вольовим він виховав і свого сина.

Сестра Сергія Аліна дуже любила старшого брата і після закінчення у 2023 році факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету присвятила свою дипломну роботу його памʼяті.

“Отримала колись омріяний диплом, але, на жаль, Серьожка так цього і не побачив, але свою дипломну роботу – свій проєкт – я присвятила йому та усім захисникам та захисницям України. Журнал «Servi Dei» – це моя вдячність, моя шана, моя гордість за них. Ця робота складна, вистраждана, кропітка та дещо інтимна. Вона представлена шістьма цілісними, окремими історіями людей, що переживають війну. 

Вони емоційні, чесні, відверті; але цей журнал не про біль, не про жалість – він про цінності: цінності дружби, поваги та вшанування пам’яті, справедливості, Честі та Гідності, Патріотизму та Відданості, сім’ї та любові, а найголовніше – Життя. Це ті цінності, які були важливі для Сергія, а тепер і для мене. Війна триває, і ми маємо продовжувати жити, але обовʼязок кожного з нас – памʼятати. Памʼятати, що ми Тут, бо вони – Там”, - написала вона у Фейсбуці.

Відео: Фейсбук Оксана Оганезова

Вічна слава і шана Герою!

Фото з сімейного архіву Оганезових