Блокада кордону: як українське зерно впливає на ринок Польщі

Українська агропродукція не є вирішальним фактором, який впливає на становище польських фермерів.

До такого висновку прийшли експерти незалежного Інституту публічних фінансів (IPF) у Польщі, пише «Укрінформ».

Експерти проаналізували правдивість тверджень, що найчастіше озвучуються під час «зернової кризи» і протестів у Польщі. Отримані ними дані засвідчують, що ввезення зернових з України суттєво не впливає на зменшення цін на зерно у Польщі й на ситуацію з цінами в ЄС. Хибним також є твердження, що частина зерна імпортується з України до Польщі через інші країни, зокрема Литву.

Аналітики спростували й поширену у Польщі думку, що ембарго на імпорт з України може суттєво вплинути на стабільність цін на сільськогосподарському ринку. Фахівці наголошують, що ембарго не має значного впливу на ціни у масштабі країни, особливо в умовах єдиного аграрного ринку ЄС, оскільки ціни залежать від багатьох факторів, зокрема від ситуації у світі.

В IPF наголошують, що імпорт з України не є основною причиною економічних труднощів польських аграріїв. Як підкреслюється, торговельний баланс з Україною щодо сільськогосподарських продуктів є від’ємним, але це не стосується всіх продуктів. Зокрема, є сектори, де Польща має позитивне торговельне сальдо з Україною, наприклад м’ясо-молочна промисловість.

З іншого боку, повне ембарго на продукти з України не змінить внутрішньої ситуації на ринку, оскільки домінуючу роль відіграють ціни на світових ринках.

Експерти IPF наголошують, що у польських протестувальників найпопулярнішими були дві тези: заборонити імпорт агропродукції з України і відмовитися від європейського «зеленого курсу». Водночас мало хто озвучував тезу про низьку прибутковість вирощування агрокультур.

В IPF звертають увагу, що торговельне сальдо Польщі у відносинах з Україною загалом є додатним і 2023 року становило 31,4 млрд злотих (понад €8 млрд). Щодо агропродукції — негативне сальдо для Польщі спостерігається у ввезенні зерна, насіння і певних видів фруктів. Натомість позитивне сальдо Польща має щодо експорту в Україну м’яса, риби, молокопродуктів, кави, чаю, приправ тощо.

Експерти звертають увагу на те, що 2023 року до Польщі імпортовано лише 1 млн т зерна з України, що, з огляду на польське виробництво зерна на рівні 35,2 млн т, «не може бути чинником, який значно впливає на падіння ціни». Наголошується, що не підтверджуються і побоювання фермерів, що частина українського зерна потрапляє до Польщі через Литву, оскільки його імпорт із цієї країни за останні роки систематично падає: з 90 т в 2017 році до 24,9 т в 2023 році.

У дослідженні зазначається, що ціни на світових агроринках (зокрема, на біржі MATIF) регулюються попитом і пропозицією. Повне ембарго на постачання зерна з України не змінить ринкової ситуації в Польщі, адже домінуючий вплив на ціни на агропродукцію в країні, як і в усьому ЄС, має глобальна ситуація (зокрема, виробництво в Китаї, у країнах МЕРКОСУР, Австралії чи росії).

Водночас автори дослідження звертають увагу на те, що повне ембарго на продукти з України може призвести до реакції з боку української влади і, як наслідок, втрати ринків збуту тваринницької продукції, зокрема молочної, м'ясної, напівфабрикатів. Також треба брати до уваги наслідки порушення Польщею міжнародних договорів, торговельної політики ЄС з третіми країнами та правил СОТ.

Експерти також наголошують на тому, що Польща спільно з інституціями ЄС могла сприяти українській торгівлі з третіми країнами, заробляючи на посередництві з африканськими й азійськими країнами через використання терміналів на Балтійському морі. Завантаження сільськогосподарської продукції на польських морських терміналах останніми роками знижувалося, що свідчить про те, що вони не використовувалися на повну потужність.