Рецензія на серіал «Проблема 3 тіл» / 3 Body Problem

21 березня на платформі Netflix відбулася прем’єра науково-фантастичного серіалу «Проблема 3 тіл», сюжет якого заснований на трилогії Лю Цисіня «Пам’ять про минуле Землі». Авторами проєкту виступили шоуранери «Гри престолів» Девід Беніофф та Ді Бі Вайсс, яким допомагав сценарист Александр Ву. У рецензії нижче розповідаємо, чого очікувати від цього шоу шанувальникам оригінального твору та жанру наукової фантастики загалом.

«Проблема 3 тіл» / 3 Body Problem

Жанр наукова фантастика
Творці Девід Беніофф, Ді Бі Вайсс, Александр Ву
У ролях Бенедикт Вонг, Ейса Гонсалес, Джован Адепо, Джон Бредлі, Джонатан Прайс, Ліам Каннінгем
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Розфарбований у криваво-червоне Пекін, 1966 рік. Розмахуючи невеличкими книжечками, піднесені маоїстською ідеологією хунвейбіни вчиняють суд над науковцями та викладачами біля Університету Цінхуа. Під немилість радикально налаштованої молоді потрапляє й один з фізиків, котрого на очах у шаленого натовпу забивають до смерті, як худобу. Нещасним виявився батько молодої дівчини Є Веньцзе, що стала свідком жорстокої розправи. Надалі ця особиста трагедія зіграє вирішальну роль в одному доленосному для планети рішенні.

Як завжди похмурий Лондон, наші дні. Поки детектив Да Ши розслідує загадкові смерті видатних науковців, один з таких трагічних випадків збирає разом п’ятьох добрих друзів. За виключенням бізнесмена і шанувальника попкультури Джека Руні, володаря копії щита Капітана Америки, а також іграшкового ксеноморфа та гремліна, кожен з присутніх має пряме відношення до науки чи якихось досліджень.

Наприклад, красуня Оґґі Салазар займається розробкою синтетичних полімерних нановолокон, а її подруга Джин Чен аналізує результати досліджень з прискорення частинок. Та згодом кожен з героїв має зіграти власну роль в історії, яка вростає корінням у сумнозвісні події в Китаї та ризикує обернутися катастрофічними наслідками для усього людства.

Своїм визначним науково-фантастичним романом «Проблема трьох тіл» китайський фантаст Лю Цисінь спочатку наробив чимало галасу у себе на батьківщині, а пізніше, після виходу на англомовний ринок, здобув всесвітню славу та загальне визнання. Згодом переклад отримали й наступні романи автора «Темний ліс» та «Вічне життя Смерті», які усі разом утворили трилогію «Пам’ять про минуле Землі». Її огляд ви можете почитати у традиційному п’ятничному матеріалі від Павла Чуйкіна.

Що стосується кіноадаптацій, то нетфліксівське шоу стало першим англомовним проєктом, до того ж основні події якого були перенесені з Китаю до Англії. Перед цим до «Пам’яті про минуле Землі» зверталися виключно китайські кінематографісти. У 2022 році вийшов аніме-серіал за мотивами другого тому трилогії, а торік прем’єрувалося шоу «Три тіла», яке понад усе спиралося на текст оригіналу та налічувало аж 30 епізодів.

Тому постає логічне питання: чи вдалося Девіду Беніоффу, Ді Бі Вайссу та Александру Ву вкласти у виділений час цільну, захопливу історію, а ще зробити так, щоб глядач, не знайомий з першоджерелом, також зацікавився нею? І це не кажучи про те, що особливості жанру твердої НФ ставлять перед авторами надскладні завдання, адже дуже легко загубити нитку оповідання через численні посилання на наукові концепції, процеси тощо.

Беніофф і компанія файно розкидали локальні загадки та відповіді на них, а також причинно-наслідкові зв’язки по усьому хронометражу, тому цікавість до того, що відбувається на екрані майже не згасає. При тому, що глобальна таємниця тут не така вже й таємниця (для тих, хто читав так точно, та й всі інші здогадаються про сторони конфлікту швидко), а сюжет дуже далекий від видовищних попередників з обов’язковими військовими протистояннями, серіал виглядає захопливо та досить епічно.

Серед багатьох представників відносно високобюджетної фантастики на тему подібного антагонізму місцева історія якраз вирізняється тим, що масштабних зіткнень в ній не передбачено, принаймні поки що. Ніяких умовних битв за Лос-Анджелес чи морських боїв. Втім, це не означає, що в кадрі немає сцен, не здатних дивувати. Чого вартує епізод з кораблем «Судний день», котрий миттєво змушує згадати про початкову криваву сцену містичного горору «Корабель-привид».

Серіал насамперед цікаво досліджує поведінку людства перед, ймовірно, неминучою, але все ж таки ще достатньо далекою екзистенційною катастрофою. Поряд з нею сусідить думка про те, що жалюгідним комахам homo sapiens, можливо, не завадив би добрячий струс від якоїсь величної та більш розумної сили, здатної поставити на місце дурнів, схильних до знищення одне одного. Але висновок очевидний: вимирання ми точно не заслужили. І ось тут вже на перший план виходять персонажі та їхні вчинки.

Відомо, що герої у Лю Цисіня — не найсильніша сторона його багатошарових вигадок. В серіалі вони мають поверхневий, але достатній об’єм, щоб взаємодія між ними мала якусь інтригу. Мотиви їхніх доленосних вчинків обґрунтовані та не викликають запитань, особливо це стосується Є Веньцзе, яку важко засуджувати за скоєне.

Деякі необхідні для просування сюжету функції, закріплені за героєм роману Ван Мяо, взяли на себе інші персонажі. Так, наприклад, моторошний зворотний відлік тепер відображається в безмежно красивих очах Ейси Гонсалес, а розкішну VR-забавку довелося проходити героям Джесс Хонг та Джона Бредлі.