США і Японія планують найбільше оновлення своїх договорів з питань безпеки з моменту підписання документа про взаємну оборону в 1960 році, щоб протистояти Китаю.
Про це 25 березня пише Financtial Times, посилаючись на п’ять осіб, знайомих із ситуацією.
Оновлення безпекового союзу США і Японії
За словами джерел видання, американський президент Джо Байден і японський прем’єр-міністр Фуміо Кісіда оголосять про плани щодо реструктуризації військового командування США в Японії, щоб посилити оперативне планування і навчання між країнами.
План буде оприлюднено 10 квітня, коли Байден прийме Кісіду в Білому домі.
Очікується, що союзники хочуть зміцнити свої зв’язки в галузі безпеки, щоб відповісти на зростаючу загрозу з боку Китаю, що вимагає від їхніх військових тіснішого співробітництва та планування, особливо в разі кризи, такої як конфлікт на Тайвані.
Саміт двох лідерів пройде всього через кілька тижнів після того, як президент США висловився проти придбання US Steel японською групою Nippon Steel. Втручання було покликане посилити підтримку профспілок перед листопадовими виборами, але частково зіпсувало міцний в іншому альянс.
За останні кілька років Японія значно збільшила свої можливості щодо забезпечення безпеки, витрачаючи набагато більше коштів на оборону, включно з планами щодо купівлі американських крилатих ракет Tomahawk. Наступного року японські військові також створять Об’єднане оперативне командування для поліпшення координації між підрозділами власних Сил самооборони.
Однак координація дій між союзниками ускладнена, оскільки Збройні сили США в Японії (USFJ) мало змінилися відтоді, як американські та японські військові менше працювали разом, і в них мало повноважень щодо командування та управління, пише FT.
За оцінкою видання, Японії доводиться більше мати справу з Індо-Тихоокеанським командуванням США на Гаваях, що розташоване за 19 годин їзди від Токіо і за 6,2 тис. км від нього.
– Нова політика національної безпеки Японії – найпозитивніша подія у сфері безпеки в Східній Азії в цьому столітті. Визнання того, що оборонні стратегії наших двох країн зблизилися, робить поліпшення повсякденного командування й управління логічним наступним кроком, – сказав Філіп Девідсон, який пішов у відставку з посади командувача Індо-Тихоокеанського флоту 2021 року.
Координація дій військ Японії та США
Токіо вже давно закликає США надати тризірковому командувачу USFJ більше оперативних повноважень, заявляючи про необхідність тіснішої координації на місцях.
Одним із каталізаторів став землетрус і цунамі 2011 року, коли американські та японські війська провели спільну рятувальну операцію. Хоча вона пройшла успішно, Реїті Орікі, начальник об’єднаного штабу Сил оборони Японії тих часів, сказав, що було незручно координувати дії з Індо-Тихоокеанським командуванням США на Гаваях, а не з командувачем USFJ, його повсякденним колегою.
У Токіо вказують, що в Японії назріла нагальна потреба направити в країну більш високопоставленого американського офіцера, оскільки вона бере на себе більш значну роль у регіональній обороні.
– Це сильний стратегічний сигнал Китаю і Північній Кореї, і з точки зору стримування важливо сказати, що США зміцнять командну структуру в Японії, – сказав Орікі в інтерв’ю Financial Times.
Одна з моделей, яку розглядає адміністрація Байдена, передбачає створення нової об’єднаної оперативної групи, яка буде прикріплена до Тихоокеанського флоту США, однієї зі складових командування Індо-Тихоокеанськими ЗС США на Гаваях. Таким чином чотиризірковий командувач флотом проводитиме більше часу в Японії, ніж зараз, і матиме посилену структуру підтримки в цій країні.
Дотримуючись цього плану, з часом оперативна група, до якої увійдуть різні частини збройних сил США, переміститься до Японії.
Створення двостороннього союзу Японії та США
Крістофер Джонстоун, колишній високопоставлений співробітник Пентагону і ЦРУ, заявив, що посилення американського командування стане “великим кроком у створенні більш надійного двостороннього військового союзу”.
Спільне розміщення цих командувань, хоча б часткове, наблизить американо-японський альянс до гасла “б’єшся сьогодні”, яким керується союз США з Південною Кореєю, – більш оперативного і надійного реагування на регіональні загрози, сказав Джонстоун, який нині працює в аналітичному центрі CSIS.
– Це зробить істотний внесок у стримування в регіоні, – додає він.
Зі свого боку Джеймс Шофф, експерт з американсько-японського альянсу з американського Фонду миру Сасакава, вважає, що двом союзникам необхідно зміцнити й прояснити стосунки керівництва та оперативні відносини для планування як у мирний час, так і під час кризи.
– Керівництво США потенційно може переїжджати з Гавайських островів до Японії для цього в мирний час, але їм знадобиться якийсь постійний спільний штаб, що базується в Японії, щоб планувати, сприяти і зміцнювати довіру з японськими колегами для практичного набору двосторонніх місій, – додав Шофф.
Financial Times з посиланням на джерела, які знайомі з ситуацією, вказує, що можуть бути розглянуті й інші моделі, включно з можливістю модернізації USFJ.
Пентагон ще далекий від ухвалення будь-якого рішення, зокрема й щодо ідеї цільової групи, яку запропонував адмірал Джон Акіліно, командувач Індо-Тихоокеанськими силами ЗС США.
Міністр оборони США Ллойд Остін також хоче дати адміралу Самуелю Папаро, який змінить Акіліно в травні, можливість висловити свою думку після того, як він вступить на посаду.
Очікується, що міністри закордонних справ і оборони США і Японії обговорять це питання разом наприкінці цього року.
– Хоч би яку модель обрали, вона буде складною через питання про ресурси та інфраструктуру, а також питання, пов’язані з військовою ієрархією. Крім того, ймовірно, виникне боротьба за територію між різними службами в збройних силах США, – пише FT.
При цьому видання вказує, що Токіо наполягає на встановленні в Японії чотиризіркового американського командувача. Але ця ідея зустрічає опір, зокрема в Конгресі США. Так, Джек Рід, демократичний голова сенатського комітету зі збройних сил, нещодавно заявив в інтерв’ю Defense Writers Group, що Акіліно виконав “чудову” роботу в контактах з японцями і що нинішня структура “адекватна”.
Відповідаючи на запитання FT, чи потрібен у Японії чотиризірковий офіцер, Рід сказав: “Можливо, в майбутньому, але зараз я думаю, що у нас є командна структура для ефективного реагування”.