Багатостраждальна допомога США Україні, що далі? Зараз є три варіанти

Давайте уточню статус багатостраждальної допомоги США Україні, а то різні конгресмени та сенатори наговорили всякого, можна заплутатися.

Насамперед треба сказати, що у березні були ворушіння у правильному напрямку, але нічого не зважилося. Американська законотворчість схожа на будівництво — які терміни не загадуй, все одно вийде довше.

Але все ж таки було прийнято бюджет США (прострочили всього на пів року), що було формальною перешкодою до розгляду "нашого" бюджету в Палаті представників (America First!)

Тепер з 9 квітня, коли Палата повернеться з чергових канікул, все зведеться до трьох варіантів:

Сенатський проєкт

Це найбільш бажаний для нас варіант. Проєкт допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню був прийнятий у Сенаті в середині лютого, і з того часу мертвим вантажем валяється в Палаті, оскільки речник Джонсон відмовляється його виносити на голосування.

Щоб обійти відмову спікера Джонсона, було створено спеціальну петицію. Якщо вона збере 218 підписів, проєкт буде проголосований, підписаний і почне діяти.

Одна проблема — підписи збираються дуже повільно, зараз їх 191, із яких 190 дали демократи. Причому 23 демократи поки що кочують, оскільки виступають проти допомоги Ізраїлю. Це багато.

На жаль, поки петиція не матиме 200-210 демократичних підписів, розраховувати, що під нею почнуть активно підписуватися республіканці, не варто.

"Двопартійний" проєкт, що просувається республіканцем Фітцпатріком

Це так собі проєкт для нас. У ньому відсутня фінансова та економічна допомога, військова прописана дивно, а також засунуть один із варіантів рішення щодо кордону. А як ми знаємо з досвіду, такі "рішення" виявляються стопором для ухвалення проєкту.

У "проєкту Фітцпатрика" теж є петиція за голосування в обхід спікера, під нею аж 16 підписів (6 демократів та 10 республіканців). Цим вона й цікава — теоретично республіканці, які підписали цю петицію, можуть підписати і першу.

А загалом цей проєкт мертвий.

Гіпотетичний "проєкт спікера Джонсона "

Коли Джонсон каже, що як тільки Палата вийде з канікул, то відразу візьметься за допомогу Україні, він має на увазі свій уявний проєкт.

Головне, що треба про нього знати, його на цей час не існує. Різні республіканці, якимось боком пов’язані зі спікером, описують його по-різному. А може, це буде кредит, а може ленд-ліз, а може виділити допомогу Україні окремо, а може засунути туди кордон, а може засунути туди заборону на зменшення виробництва ЗПГ, а може…

Тобто у різних формулюваннях цей проєкт може стати як компромісним для нас, так і труна-труна-цвинтар.

Наприклад, якщо військову допомогу скопіпастять із сенатського проєкту, а фінансову дадуть у кредит із правом списання, то ок, норм. Щоправда, цей проєкт потім піде до Сенату, що знову розтягне терміни, але хрін із ним. Нехай.

А якщо в нього буде вписано норми, які роблять його свідомо непрохідним, то фініта.

Але про це ми дізнаємося лише у квітні.

У підсумку. Найбільш бажаним для нас варіантом залишається сенатський проєкт. Для його ухвалення потрібно, щоб під відповідною петицією підписалося 218 конгресменів. За це й помолимося.

Раніше "Телеграф" писав, що Європа здатна повністю замістити військову допомогу, яку зараз надають Україні США. Однак для цього європейським країнам доведеться щонайменше подвоїти як обсяги допомоги, що надається Україні, так і темпи її надання.