/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Feca5435b149a08f562ef157f3e9242e4.jpg)
Взялися за Telegram: у Раді запропонували низку обмежень для месенджера
У Верховній Раді зареєстровано законопроект №11115 , яким пропонується врегулювати діяльність платформ загального доступу до інформації, зокрема й месенджера Telegram.
Про це пише "Хвиля" у понеділок, 25 березня.
У пояснювальній записці йдеться, що зараз регулювання медіа відбувається не в повному обсязі, через що держава не може ефективно реагувати на низку проблем.
При цьому наголошується, що під час війни ці проблеми загрожують національній безпеці, а новий законопроект дасть державним органам інструменти для вирішення проблеми.
Торкнеться новий документ зокрема і месенджера Telegram, українська аудиторія якого у 2023 році перевищувала аудиторію YouTube у 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.
Саме тому, вважають автори законопроекту, платформа, через яку багато українців отримують інформацію, має мати регулювання.
Крім того, додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов'язана з державою-агресором.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F90e7f01ee87aa5e804dddfff751a597f.jpg)
Згідно із законопроектом, пропонується виділяти провайдерів платформ загального доступу до інформації як окремих суб'єктів у сфері медіа.
Також пропонується запровадити й інші зміни. Наприклад, встановити вимоги до провайдерів спільного доступу до інформації за ст. 23 закону "Про медіа". При цьому реєстрація не буде обов'язковою, але присутність представникам провайдера в Україні має бути забезпечена.
На провайдерів платформ, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов'язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування.
Крім цього, пропонується ввести норму, згідно з якою, якщо перевірку провайдера провести неможливо, то його структура власності визнається непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також постачальники фінансових послуг не мають права використовувати платформи загального доступу до інформації з непрозорою структурою власності.
Читайте також: "Комунікація як війна: анекдоти, фейки та інші трансформації звичайних комунікацій".

