Не на користь Китаю, щоб російсько-українська війна зараз припинилася
Не на користь Китаю, щоб російсько-українська війна зараз припинилася

Не на користь Китаю, щоб російсько-українська війна зараз припинилася

Співзасновник Агентства моделювання ситуацій спеціально для "Телеграфу" пояснив, чому Пекін тестує реакцію Заходу на агресію Росії проти України

Попри те, що секретар РНБО Олексій Данилов був відправлений у відставку невдовзі після недипломатичного висловлювання про китайського спецпредставника, участь КНР у Глобальному саміті миру, який планується провести у Швейцарії, поки що під питанням.

При цьому ми розуміємо, що саме до Китаю може прислухатися Росія, він може на неї вплинути, підштовхуючи до закінчення війни і конструктивних переговорів. Але поки що все виглядає так, що представники офіційного Пекіна приходять на ті чи інші консультації з пропозиціями, які походять від Москви.

І якщо українська умова початку переговорів – виведення російських військ з наших територій хоча б на позиції до 24 лютого 2022-го, то РФ має кардинально інший підхід. Вона хоче проводити переговори з тих позицій, які є тут і зараз. Схоже, Китай ставить саме такий (російський) підхід умовою своєї участі в якихось глобальних мирних консультаціях. Мовляв, він не може гарантувати реалізацію тих чи інших домовленостей, якщо така умова не буде виконана.

Навряд чи позиції зміняться. Захід і надалі підтримуватиме Україну та її підходи до переговорів. А умовний Глобальний Південь – не те щоб підтримує Росію, але намагається отримати свою вигоду від того, що відбувається. У межах можливого. І доки можна "доїти" РФ без ризику потрапити під санкції, ті ж Китай та Індія продовжать це робити. Щойно замаячить перспектива самим потрапити під обмеження – дають задній хід, як останнім часом Індія з закупівлями російської нафти.

Китай розглядає російсько-українську війну крізь призму своїх національних інтересів. І не в його інтересах зараз її закінчення. А ось її затягування збільшує залежність РФ від КНР, послаблює Захід.

Паралельно Пекін тестує реакцію Заходу на агресію. І приміряє те, що відбувається зараз в Україні, на Тайвань. Наскільки ті самі США готові захищати свої інтереси в іншій точці планети? І те, що відбувається зараз у Палаті представників з гальмуванням виділення підтримки зовнішнім партнерам і союзникам, Китай теж бере до уваги.

КНР бачить, як програє демократія у швидкості ухвалення рішень та їх реалізації тому ж таки авторитаризму. У тактичному плані, принаймні.

При цьому Китай не хоче рвати зв’язки з Заходом, де має основні ринки збуту, звідки отримує основні інвестиції. І якщо з США у КНР все непросто, то з Європою цілком непогано.

Невипадково голова Комуністичної партії КНР Сі Цзіньпін збирається невдовзі з візитом до Франції – до 60-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Парижем та Пекіном.

Будуть, думаю, у Сі зустрічі й з іншими лідерами ЄС. І ось за їхніми підсумками, ймовірно, сформується рішення – чи візьме Китай участь у Глобальному саміті миру, чи ні. Тому сам саміт, гадаю, відбудеться після цього візиту.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.

Теги за темою
Україна війна Китай
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader