Свіжі документи «Всємірнава русскава народнава сабора», керівником якого є Гундяєв, де «спєцапєрация» названа «священною війною», де надано чергові виправдання російської агресії проти України – черговий доказ того, що:
- з релігійної точки зору ідеологія «рускава міра», яка потужно витісняє з життя РПЦ залишки православʼя і взагалі християнство – це єретичне вчення та новітня форма ідолопоклонства;
- зі світської точки зору ідеологія «русміра» – це форма нацзму, яка виправдовує агресивну війну, терор, геноцид та інші злочини проти людяності.
Яких ще треба доказів, щоби заборонити релігійним організаціям України мати підлеглість російським державним центрам контролю за релігією – Моспатріархії та іншим подібним?
Скільки ще «русміра» має згенерувати Гундяєв, щоби МПвУ реально (а не у пустих деклараціях) відділилася від його влади?
Адже навіть послідовники МПвУ визнають, що ці нові документи за підписом Гундяєва – фашзм.
Однак порвати з Моспатріархією все одно не можуть. Бо перебування у духовному полоні Московії розвинуло у них «стокгольмський синдром» релігійної залежності від неї.
Чи повинні суспільство та держава звільнити заручників, навіть якщо вони перебувають під дією «стокгольмського синдрому» і самі не можуть позбутися цієї залежності? Відповідь здорового глузду – очевидна.
Тому відповідні зміни до закону мають бути прийняті, і невідкладно. З ними вже і так запізнилися, тож подальше зволікання – не виправдане нічим. Адже «русмір» не спить і не чекає – він вбиває кожного дня не лише тіла, але й розум та душі тих, хто лишається під його впливом.