Для збільшення валютних надходжень Україна має добувати більше залізної руди – науковці

Сучасний світовий вектор розвитку металургії, який передбачає перехід на виробництво "зеленої" сталі, формує попит на високоякісний залізорудний концентрат. Це вимагає від гірничо-збагачувальних комбінатів України додаткових зусиль, зокрема у переході від випуску концентратів із вмістом заліза 64-68% до виробництва концентратів із вмістом заліза 70-71%, оскільки ми маємо досить бідні руди.

Про це йшлося на міжнародній конференції "Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки". 

Водночас, збільшення видобутку та експорту залізної руди на зовнішні ринки надасть суттєву підтримку економіці України у воєнний час. Так, за словами професорки Києво-Могилянської Академії Лідії Горошкової, більшість країн, які мають поклади залізної руди, намагаються за рахунок збільшення експорту зменшити наслідки криз. І Україна не є виключенням: враховуючи потребу нашої економіки у валюті, є необхідність збільшити обсяги видобутку та експорту залізної руди.

Однак, вчені зауважили: специфікою української залізорудної галузі є використання бідних руд із вмістом загального заліза близько 30%. Це обумовлює необхідність подальшої переробки та збагачення руд, у тому числі – процеси підроблення і подрібнення, магнітної сепарації, флотації і зневоднення. У підсумку гірська порода із часткою заліза 30% переходить в пухкий пульпоподібний мономінеральний продукт – магнетитовий концентрат із часткою заліза 64–68%. Це дозволяє зробити їх більш ліквідним товаром, зазначив завкафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Шнюков.

Але концентрат, який отримують в процесі глибокої переробки, є абсолютно новим продуктом, який відрізняється від руди, каже Володимир Михайлов, завкафедри корисних копалин Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка. Він звернув увагу, що це питання є предметом сумнівів для податкових органів, які опираються на редакцію Податкового кодексу 2014 року, де поняття первинної обробки руд сформульовано нечітко.

"Ми багато займалися цим питанням і встановили, що на стадії глибокої переробки із рудою відбуваються кардинальні якісні зміни. Вона перетворюється на зовсім новий продукт – змінюється її агрегатний стан та мінеральний склад. Тому, на наш погляд, претензії податкової служби є необґрунтованими", – зазначив науковець.

Схожого висновку дійшла й група науковців Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України. Вони зазначили: "правовий аспект полягає в тому, що магнетит в концентраті і магнетит у вихідній руді є по суті різними мінеральними фазами. Тобто, при збагачення руди відбуваються зміни кристалічного стану і хімічного складу основного мінерального компоненту руди". А отже, оподаткування рентною платою має завершуватися на етапі дроблення видобутої залізної руди.