Наголошують на словах Блінкена, але не бачать іншого: чому у ООН, США та Франції різні погляди на удари дронів по російських НПЗ

Удари безпілотників у вівторок, 2 квітня, на території Татарстану викликали серйозний резонанс. І тому, що вони були нанесені на відстані понад 1200 км від кордонів України, і тому що влучили у черговий нафтопереробний завод (у Нижньокамську), а також у завод, що виробляє "Шахеди" (в Єлабузі).

Несподівано в ООН цю атаку засудили. Також привернула увагу розбіжність позицій Франції та США через нібито удари України по російських НПЗ. "Телеграф" обговорив з експертами і самі удари, і реакцію на них.

Відбувається економічне та мілітарне послаблення РФ

Ветеран Служби зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан нагадує, що ще у квітні 2022 року в інтерв’ю "Телеграфу" він зазначав, що, враховуючи поведінку Кремля, настав час полоскотати ребра Путіну на його території.

"Пізніше представники Держдепу США запевнили, що їхня країна не заважатиме Україні розробляти власні засоби для далеких ударів. А під кінець 2023-го ми почали інтенсивно використовувати безпілотний арсенал для ураження об’єктів енергоструктури, ВПК, місць зосередження військових сил і засобів на території РФ. Цього року така робота активізувалася. Це говорить про наявність у нас відповідних інструментів. Внаслідок цього відбувається економічне та мілітарне ослаблення РФ", — пояснює експерт.

Немає сумнівів, продовжує він, що Україна, яка стала жертвою агресії, має право вражати об’єкти (так чи інакше пов’язані з мілітарною складовою) на ворожій території.

"При цьому явно відбувається перелом стратегії у цій війні, у сенсі перенесення її хоча б частково на територію РФ. Це, звичайно, непокоїть Кремль та його сателітів. Адже, згідно з офіційними даними, вражено близько 14% нафтопереробних потужностей країни-агресорки. Що серйозно відбивається на можливостях РФ щодо експорту, забезпечення ПММ своїх збройних сил", — зазначає Василь Богдан.

Внаслідок цього підключаються лобісти — хтось явно наголошуючи на своїй проросійській позиції, хтось через недостатню компетенцію та поінформованість. Ведеться інтенсивна інформаційна війна, пояснює ветеран Зовнішньої розвідки.

За його словами, для компрометації України росіяни підключають багато ресурсів. Більш ніж дивним, наприклад, виглядають заяви офіційного представника ООН Стефана Дюжаррика про неприпустимість ударів по російських цивільних об’єктах.

"А де заяви ООН про те, що більша частина економіки України зруйновано, що частина країни перебуває під постійними обстрілами? Причому удари йдуть саме по цивільних об’єктах, та ще й критичної інфраструктури! Росіяни знищили величезну кількість наших енергооб’єктів відверто терористичними ракетними атаками.

Подібне підігравання представників ООН країні-агресорці свідчить, що остання має ще чимало важелів впливу, щоб в інформаційному просторі намагатися перевернути ситуацію з ніг на голову. І, як і у випадку з терактом у "Крокусі", звинувачувати у всьому Україну, Захід, будь-кого, але не справжніх винуватців і тих, хто допустив те, що сталося", — наголошує Василь Богдан.

Щодо інформації про нібито різницю поглядів керівництва зовнішньополітичних відомств США та Франції на українські удари по російських НПЗ (Ентоні Блінкен нібито проти, а Стефан Сежурне — за), тут є перекручування фактів, вважає експерт.

"Багато хто зробив акценти на заяві Блінкена, що США не підтримують і не заохочують удари України за межами її території. Не першій, до речі, зробленій в подібному ключі представниками Держдепу. Але не звернули уваги, що ніхто з партнерів нам проводити такі операції (тим більше, своїми засобами ураження) не забороняє. Та й не мають вони права нам таке забороняти! Блінкен просто висловив офіційну позицію Білого дому. Не більше", — пояснює Василь Богдан.

Він припускає, що намагатися показати нібито конфлікт Парижа та Вашингтона можуть лише медіа, які певним чином зацікавлені (зокрема, фінансово) Кремлем. Сподіваючись таким чином натиснути на Україну, яка має асиметричні засоби ураження ворога на його території (а інтелектуальні, конструкторські, промислові можливості нашої країни, попри величезні втрати через війну, дозволяють нам розробляти та виробляти їх), які створюють серйозні проблеми.

У ситуації, що склалася, українська сторона вже не раз дала зрозуміти, що ми будемо використовувати проти ворога весь наявний арсенал.

"Активізація подібних операцій у глибині РФ, причому досить ефективна, така, що дає певні результати і явно дратує Кремль, змушує його запускати чергові інформаційні кампанії, — констатує ветеран зовнішньої розвідки. — Нам слід реагувати спокійно, робити свою справу, йдучи шляхом перемоги.

А панічні чутки, які розпускає внутрішній і зовнішній ворог, статті на кшталт тієї, що нещодавно з’явилася в Politico (у стилі — Україна на межі, фронт ось-ось посиплеться), це лише чутки та статті. Причому відповідним чином промотивовані — зрозуміло, ким. Тоді як наші удари по території РФ цілком реальні. І їх, безумовно, слід продовжувати", — робить висновок Василь Богдан.

У реакції Заходу відіграють роль і економічні, і політичні інтереси

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевіч вважає, що удари дронів можуть створити проблеми для російської нафтопереробки.

"Справа насамперед у пошкодженні критично важливого виробничого обладнання, яке ремонтується досить довго. Тих же ректифікаційних колон, які поділяють нафту, піролізну олію, газоконденсати на фракції, — уточнює експерт. — На будь-якому з НПЗ, які пошкодили наші дрони, таких колон — дві і більше. Тож можемо говорити про зменшення виробництва, але не про повну зупинку".

Зрозуміло, що зменшення виробництва різних видів пального може призвести до певних управлінських рішень, зазначає Ігар Тишкевіч. Так, зараз Росія обмежила продаж бензину. Але, якщо подивитися частку торгівлі РФ, вона й так останні півтора року робила ставку на експорт сирої нафти, зазначає експерт.

"Подальший ефект залежатиме від того, наскільки планомірними, постійними будуть протягом місяця-двох такі удари по російських НПЗ. Є шанс завдати суттєвої шкоди нафтопереробці країни-агресорки. З погляду ефекту тут і зараз [дефіциту пального для російських військ], цього навряд чи варто очікувати. А ось зростання цін на бензин для цивільних цілком можливе", — вважає Ігар Тишкевіч.

Щодо реакції Заходу, тут, за його словами, відіграють роль і економічні, і політичні інтереси.

"Для США різке підвищення цін на нафту невигідне. Тому що Штати імпортують нафту і нафтопродукти. Якщо ж говорити про Францію, то з огляду на її активізацію в ракурсі російсько-української війни, вона вважає за прийнятні такі удари по території РФ. І єдиної думки у наших партнерів найближчим часом точно не буде", — констатує Ігар Тишкевіч.