"Телеграф" побував всередині закинутої історичної будівлі — побачене вражає і жахає
Київ поступово продовжує втрачати свої знамениті історичні пам'ятки та архітектурні споруди. Після гучноїситуації довкола Житнього ринку на Подолі, на нещодавньому скандальному засіданні ТСК у Раді мер Києва Віталій Кличко в контексті загроз для метро згадав про ще однувизначну будівлю на Подолі, яка руйнується та може створювати небезпеку для синьої гілки підземки. Тепер вже в історичній частині столиці. Мова йде про відомий Гостиний двір.
Журналісти "Телеграфу" потрапили всередину цієї знаменитої пам'ятки архітектури, щоб перевірити її стан і побачити, що ж там насправді зараз відбувається та наскільки ситуація критична. Побачене — вразило і вжахнуло.
Будівля дійсно знаходиться у вкрай жахливому занедбаному аварійному стані, по деяким стінам і перекриттям пішли тріщини, цегла осипається, в деяких місцях навіть почав просідати ґрунт. Після опадів дощова вода (а взимку відповідно — сніг) заливає неприкриті споруди та ймовірно дійсно може потрапляти в шахти метрополітену (вони проходять на невеликій глибині як раз під будівлею). До речі, під час руху поїздів можна відчути вібрацію. І справляється враження, що стіни споруд от-от рухнуть.
Пересуватися по приміщенням на території Гостиного двору вже дуже небезпечно через загрозу руйнування. Особливо це стосується нижнього ярусу споруди, що ведуть у підземельні локації і "катакомби" (знаходяться нижче фундаменту). Деінде на території Гостиного двору валяється сміття, стоїть полишене обладнання будівельників, а внизу у прихованих приміщеннях навіть є "кімнати", у яких напевно ночують безхатьки.
Виходить, що не стільки через війну, скільки від часу та багаторічної безгосподарності ця визначна історична споруда де-факто перетворилася на "заброшку", недобуд та "лігво" безхатьків.
Що відомо про Гостиний двір
Гостиний двір у Києві — монументальний торговий комплекс на Контрактовій площі на Подолі, частково зведений ще у 1809-1813 роках за проєктом Луїджі Руска. Перебудований у 1828-1833 рр. за проєктом А. Меленського, та наприкінці ХІХ століття.
Під час Другої світової війни будівля повністю занепала. У післявоєнний радянський період будівлю знесли та відбудували наново за первісним проєктом архітектором В. Шевченком (у 1983-1990 рр.). У 2013-му розпочата масштабна реконструкція за проєктом А. Миргородського.
Пам'ятка містобудування і архітектури національного значення (1979—2011, 2015), пам'ятник архітектури містобудування місцевого значення (2014). Також, Гостиний двір є головним і центральним елементом Пам'ятки архітектури і містобудування місцевого значення "Комплекс споруд Контрактової площі, Х-кінець-XIX ст.".
Зараз Гостиний двір перебуває у державній власності, підпорядковуючись Фонду держмайна України.
Скандали довкола пам'ятки і боротьба із забудовниками
За президентства Януковича і каденції мера Києва Черновецького депутати Київради надали дозвіл на розробку проєкту землеустрою під Гостиним двором компанії ПАТ "Укрреставрація" для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Забудовник, не отримавши всіх дозволів, почав руйнувати будівлі. Це спровокувало обурення громадських активістів і містян, відбувались численні акції протесту та навіть силові сутички з "тітушками". Одночасно стартувала і судова "війна" за пам'ятку.
2014-го Київський апеляційний адмінсуд скасував скандальне рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під "реконструкцію", а з 2018-го до процесу порятунку пам'ятки активно долучилась і міська влада. 2021-го мер Києва Віталій Кличко звертався до уряду з проханням передати будівлю громаді столиці під музей. З аналогічним проханням до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звертався й колишній міністр культури Олександр Ткаченко.
Того ж року Департамент охорони культурної спадщини КМДА подав позов в Окружний адміністративний суд Києва до Фонду держмайна щодо охоронного договору на будівлю Гостиного двору.
Не полишали спроб відсудити Двір і комерсанти з "Укрреставрації". Лише минулого року однойменна ТОВка програла процес в Київському окружному адмінсуді. Судова інстанція підтвердила, що Гостиний двір — пам'ятка архітектури національного значення. Тобто будь-які будівельні роботи там мали б відбуватися за спеціальною процедурою, але місту цю пам'ятку врешті не передали. Поки ж ця історична будівля продовжує занепадати та руйнуватися.
Хто стояв і стоїть за "Укрреставрацією"?
Зазначимо, Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву ще у 1994 році передало Гостинний двір в оренду ПАТ "Укрреставрація" на 25 років – до 10.03.2019. У 2018-му суд розірвав договір оренди і зобов’язав "Укрреставрацію" повернути пам’ятку київському відділенню ФДМУ.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ПАТ "Укрреставрація" є дочірнім підприємством ТОВ "Укрреставрація".
Керівником ТОВ "Укрреставрація" зараз є Іван Клочко, а раніше директором був Дмитро Ярич – колишній бізнес-партнер Марини Пелих, дружини ексголови Державного управління справами Андрія Кравця при Януковичі (який став відомий у ЗМІ як завгосп президента-втікача). Саме Кравця називають кінцевим бенефіціаром реконструкції "Гостинного двору". Зокрема, перебудова та знищення історичної пам’ятки почались в момент, коли Кравець очолював Держуправління справами.
Також слід зазначити, що за даними сайту "Наші Гроші", Ярич разом з Пелих були співзасновниками ТОВ "Київ-Арт". Окрім цього раніше Ярич працював юристом у столичному кінотеатрі "Зоряний" (як відомо, там знаходився центральний штаб Партії регіонів), де Пелих була директором.
Головним акціонером ТОВ "Укрреставрація" є кіпрська фірма "Афідреко холдингс лімітед" (Afidreko Holdings Limited) з часткою у 99,79%. Іншою часткою в розмірі 0,21% володіє Ярич.
Раніше бенефіціаром цієї ТОВки був Геннадій Нежурбіда, колишній депутат Полтавської облради від ОПЗЖ, якого громадський рух "Чесно" характеризував як прогульника. Він також був серед засновників та керівників низки фірм з реєстрацією у Кременчуці на Полтавщині.
Ще кілька слів про Кравця
Своєю чергою про "завгоспа Януковича" Андрія Кравця відомо, що він у 2000-х працював топменеджером низки підприємств (зокрема два роки був гендиректором "Зоряного"), а потім зробив політичну кар'єру: був заступником голови Партії регіонів, нардепом від ПР у Раді VI скликання (2007-2010 рр.), працював на посаді заступника Міністра Кабінету міністрів та з 2010-го по 2014-й роки очолював скандальне Держуправління справами (у народі це відомство відомо як "ДУСя"). Кравець фігурував у низці скандалів: щодо відчуження держрезиденції Межигір’я, приватизації "Зоряного" та в деяких будівельних конфліктах у Києві.
А в розслідуванні "Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності" (OCCRP) наводяться приклади, як в жовтні 2009-го нібито з подачі Кравця Київрада проголосувала за передачу елітної ділянки землі за адресою: Оболонська набережна, 33 компанії "Київбуджитло" для будівництва тут житла. Внаслідок цього, як свідчили документи з Межигір'я, там з'явився будинок Олександра Януковича, сина експрезидент.
Після раптового зникнення під час Революції Гідності згодом Кравець повернувся в Україну, уникнувши кримінального переслідування за зв'язки із "сім'єю Януковича".
Не понесли жодного покарання і причетні до незаконної забудови Гостиного двору. Так, кримінальна справа про руйнування пам'ятки то відкривалася, то згодом закривалася, і знову поновлювалася. Але розслідування так ні до чого не привели.
Як повідомлялось раніше, постійна комісія з питань культурної спадщини Київської міської радиодноголосно підтримала петицію щодо збереження іще однієї історичної будівлі столиці — садиби Грубера, збудованої 1882 року на вулиці Прорізній, 25а. Раніше на місці історичної будівлі планували звести сучасний офісний центр.
Також "Телеграф" писав, як у Подільському районі Києваспалахнула масштабна пожежа, і вогонь охопив історичну будівлю, що є взірцем житлової забудови Подолу кінця ХІХ століття. Цю споруду хотіли віддати під офісний центр.