Про це Укрінформу повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир.
“У нас є такий феномен, як дебіторська заборгованість. За час війни Міноборони стало об'єктом дуже пильної уваги як медійної, так і урядової. Причина в тому, що ми купуємо зброю, зважаючи на наші ризики в країні, шляхом авансування. Аванс - це по суті синонім слова дебіторська заборгованість. Тобто в той момент, коли ми заплатили аванс за якусь поставку, з фінансової точки зору вона обліковується як дебіторська заборгованість. Обсяги закупівлі зброї у нас значні, вони зростають, і відповідно ми робимо більше авансів. І більшість тих коштів - це так звана поточна дебіторська заборгованість, яка лякає людей величезними сумами”, - розповів заступник міністра.
Водночас він відзначив, що насторожене ставлення суспільства до цієї теми обґрунтоване, адже всі пам'ятають авансування Міністерством оборони на початку війни, коли постачальник не виконав свої зобов'язання та справу про закупівлі вирішували в судовому порядку.
Також Джигир повідомив, що станом на 1 квітня 2024 року Міністерство оборони України має відкритих авансів на закупівлю озброєння, військової техніки та інших товарів для потреб армії на 211 млрд грн.
“Станом на початок поточного місяця ми маємо відкритих авансів на 211 мільярдів, більша частина цих коштів - це поточна дебіторська заборгованість. Виробники працюють, поставки йдуть. Ми беремо цю зброю, обліковуємо, коли поставка закінчиться, ми робимо фінальну оплату і дебіторська заборгованість закривається. Так, тільки протягом 2024 року поставлено продукції для потреб Збройних Сил України та погашено дебіторської заборгованості на суму 45,3 млрд грн”, - пояснив заступник міністра.
Водночас він зауважив, що проблемні питання можуть виникати у випадку, коли поставки зриваються з тієї чи іншої причини. Так, на сьогодні прострочених поставок є на 37 млрд грн, з яких справи на 15 млрд грн перебувають в судах, на 19 млрд грн — на етапі досудового врегулювання.
“Ми категоризуємо цю прострочену дебіторку по трьом категоріям: це суди, це досудове врегулювання і це не ризикована прострочена дебіторська заборгованість. Це коли ми бачимо, що постачальник живий, він на контакті, він працює, ми бачимо склади, продукція відвантажується, але терміни зірвані. До речі, цьому часто є об’єктивні причини, наприклад, блокування кордону, поставки якихось комплектуючих зірвались, ну, і росіяни ж теж протидіють. Попри те, що по бухгалтерії, по паперах терміни зірвані і вона прострочена, все ж є підстави вважати, що поставка відбудеться. І от власне на початку року у нас була значно вища прострочена дебіторська заборгованість, але величезний шмат був абсолютно не ризикований, і станом на зараз ту не ризиковану заборгованість погасили”, - розповів заступник міністра.
Як повідомляв Укрінформ, 9 квітня в Україні та Польщі співробітники Національного антикорупційного бюро та польські правоохоронці провели обшуки у межах справи щодо можливої закупівлі озброєння за завищеними цінами у квітні 2022 року - лютому 2023 року.