"Разом із ним йде частинка моєї душі": друзі Капранових поділились спогадами про Дмитра

Несподівана звістка про смерть Дмитра Капранова 16 квітня, який разом з братом Віталієм створив унікальний літературний тандем, викликала хвилю скорботи серед українців. Його життєвий і творчий шлях був нерозривно пов'язаний з розвитком української книги та культури.

Спогади про Дмитра Капранова

Колеги та друзі Дмитра поділилися спогадами про його внесок у розвиток української літератури. Андрій Кокотюха, письменник, зазначив, що тепер Віталій Капранов буде продовжувати справу братів за двох, вшановуючи пам'ять Дмитра.

Дмитро і Віталій були одним цілим, і тепер, коли один із них пішов, це велика втрата для всіх нас,
– сказав Кокотюха журналістам, додаючи, що брати Капранови допомагали йому збирати кошти на поповнення сільських бібліотек.

Анжеліка Рудницька, співачка та телеведуча, відзначила енергію та харизму братів Капранових, їхню здатність віддавати енергію іншим, створюючи навколо себе атмосферу творчості та позитиву. За словами Рудницької "літератори-енерджайзери" частенько писали у соціальних мережах провокативні дописи, вони цим доводили, що "митці не повинні були солодкою ватою".

А от письменниця Громовиця Бердник поділилася історією про те, як брати Капранови стали її першими видавцями, відкривши шлях до успіху її книзі "Знаки карпатської магії".

Вони ризикнули видати мою книгу "Знаки карпатської магії". Інші видавці казали: "Кому цікаві гуцульські забобони?" "Хто знає тих мольфарів?"… Потім наші шляхи розійшлися. Працюю з іншим видавництвом, але з Капрановими завжди тепло віталися під час зустрічі.

Письменник та сценарист Сашко Лірник згадує про глибоку дружбу з братами Капрановими, їхню готовність завжди прийти на допомогу та їхній внесок у розвиток української літератури.

Завжди мені допомагали. Серед ночі зателефонуєш – підірвуться і приїдуть. Дуже веселі, неймовірно чуйні... Разом із Дмитром йде частина моєї душі. Вони творили й творять для України. Для мене Дмитро не помер, бо справами вони стільки всього заклали, що всі напрацювання й надалі з успіхом розвиватимуться.

Марія Матіос, письменниця, висловила свою повагу до братів за їхню громадянську позицію та вступ у лави тероборони Києва після початку вторгнення Росії. Літераторка зауважила, що не завжди погоджувалася з історичними розвідками братів Капранових, але визнала, що "вони копають глибоко".

Багато письменників поїхали за кордон і залишаються там. А такі, як Капранови, хто не просто лишився тут, а ще і взяв зброю до рук, хто морально, психологічно, фінансово підтримував і підтримує нашу армію, – дуже цінні люди.

Сьогодні, коли Україна переживає непрості часи, кожна втрата відчувається особливо гостро. Дмитро Капранов залишив після себе не лише багатий літературний спадок, а й приклад незламності духу та відданості своїй справі.

Його ім'я назавжди залишиться в історії української культури як символ невтомної праці та любові до рідної землі.