Права рука "Гіві", відомий снайпер і не тільки: кого ліквідував старожил українського снайпінгу "Ларго"

Снайпер на псевдо "Ларго" розповів про свої найскладніші та найважливіші цілі у кар’єрі. Він ліквідував командира "першого казачого полку", відомого ворожого снайпера з позивним "USB" і "Вікінга", який був "правою рукою" терориста "Гіві".

Ці найважливіші цілі потрібно було знищити незважаючи ні на що. Про це "Ларго" розповів в інтерв’ю "Радіо Свободі".

"Здається, 18-й рік — командир "першого казачого полку" був. За ним довгенько лазили, шукали його. Потім якийсь відомий з боку ворога снайпер з позивним "USB". Це були контрснайперські дії. Потім права рука "Гіві" з позивним "Вікінг", здається. Це були пріоритети. Тобто такі пріоритети, які потрібно було знищити, незважаючи ні на що", — сказав "Ларго".

Він поділився подробицями ліквідації "Вікінга". До нього снайпер підійшов на найближчу дистанцію у 411 метрів.

"Саме з цією гвинтівкою я тоді підійшов до командира роти — отого "Вікінга" — на 400 метрів. Можна було це все зробити з 1400 метрів, але завдання мало бути виконане на 100%. 400 метрів — це найближча дистанція, на яку я підходив з цією гвинтівкою. 411, якщо точно", — розповів "Ларго".

Снайпер розповів, що пріоритетні цілі обирає сам. Упізнати командира не складно, бо вони поводять себе по-іншому. Їх видає поведінка. Вони не так сутуляться, як рядові солдати. А ще росіяни завжди опускають голови, коли до них підходить командир. Тому впізнати офіцера не так складно.

Інколи ціль треба довго очікувати. І при цьому доводиться обмежувати себе в харчування та воді, щоб не видати себе.

"Найдовше очікування цілі — 11 діб. Вона того була варта — це був отой "командир першого казачого полку". Ми обмежували себе в харчуванні, аби не відриватися на виходи. Хтось розповідає, що можна під себе ходити або в памперси. Це не так. Я хотів би побачити людину, яка на 16-градусному морозі лежить мокра, яка сходила під себе в туалет. Тому краще обмежити себе в їжі, частково в воді… Тому це було важко. За ці 11 днів у мене було мінус 8 кілограмів ваги", — сказав снайпер.

Під час очікування був сильний мороз, тому найважче було зігрітись. Хімічні грілки допомагали, але ненадовго. Нормально зігрітись можна було лише вночі, коли снайпер спускався у бліндаж.

Раніше "Телеграф" писав про особливості роботи снайпера та як опанувати цю військову спеціальність. Вона наразі доволі потрібна. Своїм досвідом поділився снайпер з 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

Також вам може бути цікавим ефектне відео знищення окупанта. Снайпер вразив ціль з відстані майже у кілометр. Відео опублікував Олександр Сирський. Він зазначив, що ефективна робота по ворогу велась у важких погодних умовах, бо температура повітря опустилась до -20 градусів.