В березні безробіття в Україні впало до рекордно низького рівня. За весь час повномасштабного вторгнення таке відбулося вперше. Водночас економія на їжі тільки продовжила зростання. Фокус поцікавився, про що може свідчити така тенденція та чи дійсно українці стали більше працювати та водночас гірше харчуватися.
Українська економіка тримається та демонструє спроможність долати виклики в умовах повномасштабної війни. Про це свідчить рівень безробіття, який різко впав у березні 2024 року. Тим часом людей, які змушені економити на їжі, побільшало, що демонструє показник рівня бідності з дослідження Центру економічних стратегій. Фокус разом з експертами з'ясував, як війна впливає на споживацьку поведінку та матеріальне становище українців.
Самооцінка добробуту повільно покращується: результати опитування
Спираючись на дані щодо безробіття дослідницької агенції Info Sapiens, економісти ЦЕС, зазначають, що у березні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,7%. Згідно з цією оцінкою, кількість людей без роботи знизилася до найменшого показника за весь час повномасштабного вторгнення. Проксі-показник рівня бідності (частка опитаних українців, які змушені економити на їжі) у березні 2024 року становив 23,2%.
Проксі-показник рівня бідності (частка опитаних українців, які змушені економити на їжі) у березні 2024 року становив 23,2%
Економіст ЦЕС Максим Самойлюк пояснив Фокусу таку ситуацію та порівняв її з минулим роком.
"Якщо дивитися на частку людей, що змушена економити на їжі у динаміці, то вона залишається приблизно такою ж, як і була минулого року. Водночас навіть на графіку видно, що з'являється суттєва різниця між часткою опитаних українців без роботи та часткою опитаних, що економлять на їжі. Якщо у 2022 році вони були тісно пов'язані (зростає безробіття — зростає економія), то зараз цей взаємозв'язок уже не такий очевидний", — розповів Максим Самойлюк.
Якщо у 2022 році вони були тісно пов'язані (зростає безробіття — зростає економія), то зараз цей взаємозв'язок уже не такий очевидний
Експерт пов'язав це із тим, що у людей вичерпуються заощадження, і навіть за кращої ситуації з працевлаштуванням вони все одно змушені економити. Проте, за даними того самого опитування, самооцінка поточного матеріального становища повільно, але покращується.
"Можливо, з оновленими, квітневими, даними стануть більш зрозумілі тенденції, бо березневі, схоже, трохи аномальні. Тому що безробіття різко знизилося до найменшого рівня за все повномасштабне вторгнення, а економія на їжі тільки продовжила зростати. Квітневі дані покажуть, чи це дійсно так, чи це була особливість попереднього місяця", — додав експерт.
Переформатування суспільства: змінюються респонденти — змінюються результати
Зазначимо, що 2023 року тенденція економити серед українських споживачів зберігалася. Залежно від категорії товарів, економили від 41% до 77% українців. Проте спостерігалася позитивна динаміка у порівнянні з 2022 роком (47%-86%).
Важливо Великодній кошик-2024: які продукти несподівано подорожчалиФокус вже розбирав дослідження компанії Deloitte, що провела опитування споживачів в Україні наприкінці 2023 року. Тоді йшлося про те, що українці 66% свого бюджету витрачають на товари першої необхідності, зокрема, на продукти харчування. І, як зазначали автори опитування, це понад удвічі більше, ніж середній світовий показник.
"Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%", — прокоментували в Deloitte.
Також слід додати, що про скорочення списку покупок здебільшого повідомляли молоді українці (18-27 років).
Щодо регіонів, то продукти харчування, одяг та взуття купують більше жителів південних областей. А ось найбільше урізають витрати на продукти харчування, товари домашнього вжитку та ліки мешканці східних регіонів України. Їхня потреба в економії на таких товарах також зросла порівняно з 2022 роком.
Важливо В Україні подешевшали деякі продукти: за що українці тепер платять меншеЗа словами директора департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктора Шулика, на споживчу поведінку людей впливають зовнішні обмеження, продиктовані посиленням мобілізації, реакцією людей на інформацію про тенденції на війні, які лунають у західних ЗМІ, а також структурні переформатування суспільства. На його думку, найбільш активні респонденти опитувань або виїхали, або на фронті, або обмежили спілкування із соціологічними та іншими аналітичними компаніями.